ЕНЕЇДА

 

ЧАСТИНА ПЕРША

 

¹ Еней був парубок моторний

І хлопець хоть куди козак,

Удавсь на всеє зле проворний,

Завзятіший од всіх бурлак.

Но греки, як спаливши Трою,

Зробили з неї скирту гною,

Він, взявши торбу, тягу дав;

Забравши деяких троянців,

Осмалених, як гиря, ланців,

П'ятами з Трої накивав.

 

² Він, швидко поробивши човни,

На синє море поспускав,

Троянців насажавши повні,

І куди очі почухрав.

Но зла Юнона, суча дочка,

Розкудкудакалась, як квочка, —

Енея не любила — страх;

Давно уже вона хотіла,

Його щоб душка полетіла

К чортам і щоб і дух не пах.

³ Еней був тяжко не по серцю

Юноні — все її гнівив;

Здававсь гірчійший їй від перцю,

Ні в чім Юнони не просив;

Но гірш за те їй не любився,

Що, бачиш, в Трої народився

І мамою Венеру звав;

І що його покійний дядько,

Парис, Пріамове дитятко,

Путивочку Венері дав.

 

⁴ Побачила Юнона з неба,

Що пан Еней на поромах;

А те шепнула сука Геба...

Юнону взяв великий жах!

Впрягла в гринджолята павичку,

Сховала під кибалку мичку,

Щоб не світилася коса;

Взяла спідницю і шнурівку,

І хліба з сіллю на тарілку,

К Еолу мчалась, як оса.

 

⁵ “Здоров, Еоле, пане-свату!

Ой, як ся маєш, як живеш? —

Сказала, як ввійшла у хату,

Юнона. — Чи гостей ти ждеш?..”

Поставила тарілку з хлібом

Перед старим Еолом-дідом,

Сама же сіла на ослін.

“Будь ласкав, сватоньку-старику!

Ізбий Енея з пантелику,

Тепер пливе на морі він.

 

⁶ Ти знаєш, він який суціга,

Паливода і горлоріз;

По світу як іще побіга,

Чиїхсь багацько виллє сліз.

Пошли на його лихо злеє,

Щоб люди всі, що при Енеї,

Послизли і щоб він і сам...

За сеє ж дівку чорнобриву,

Смачную, гарну, уродливу

Тобі я, далебі, що дам”.

 

⁷ “Гай, гай! ой, дей же його кату!

Еол насупившись сказав. —

Я все б зробив за сюю плату,

Та вітри всі порозпускав:

Борей недуж лежить з похмілля,

А Нот поїхав на весілля,

Зефір же, давній негодяй,

З дівчатами заженихався,

А Евр в поденщики нанявся, —

Я к хочеш, так і помишляй!

 

⁸ Та вже для тебе обіщаюсь

Енеєві я ляпас дать;

Я хутко, миттю постараюсь

В трістя його к чортам загнать.

Прощай же! швидче убирайся,

Обіцянки не забувайся,

Бо послі, чуєш, нічичирк!

Я к збрешеш, то хоча надсядься,

На ласку послі не понадься,

Тогді від мене возьмеш чвирк”.

 

⁹ Еол, оставшись на господі,

Зібрав всіх вітрів до двора,

Велів поганій буть погоді...

Якраз на морі і гора!

Все море зараз спузирило,

Водою мов в ключі забило,

Еней тут крикнув, як на пуп;

Заплакався і заридався,

Пошарпався, увесь подрався,

На тім'ї начесав аж струп.

 

¹⁰ Прокляті вири роздулися,

А море з лиха аж реве;

Слізьми троянці облилися,

Енея за живіт бере;

Всі човники їх розчухрало,

Багацько війська тут пропало;

Тогді набрались всі сто лих!

Еней кричить, що “я Нептуну

Півкопи грошей в руку суну,

Аби на морі штурм утих”.

 

¹¹ Нептун іздавна був дряпічка,

Почув Енеїв голосок;

Шатнувся зараз із запічка,

Півкопи для його кусок!..

І миттю осідлавши рака,

Схвативсь на його, мов бурлака,

І вирнув з моря, як карась.

Загомонів на вітрів грізно:

“Чого ви гудете так різно?

До моря, знаєте, вам зась!”

 

¹² От тут-то вітри схаменулись

І ну всі драла до нори;

До л я с а мов ляхи шатнулись,

Або од їжака тхори.

Нептун же зараз взяв мітелку

І вимів море, як світелку,

То сонце глянуло на світ.

Еней тогді як народився,

Разів із п'ять перехрестився;

Звелів готовити обід.

 

¹³ Поклали шальовки соснові,

Кругом наставили мисок;

І страву всякую, без мови,

В голодний пхали все куток.

Тут з салом галушки лигали,

Лемішку і куліш глитали

І брагу кухликом тягли;

Та і горілочку хлистали, —

Насилу із-за столу встали

І спати послі всі лягли.

 

¹⁴ Венера, не послідня шльоха,

Проворна, враг її не взяв,

Побачила, що так полоха

Еол синка, що аж захляв;

Умилася, причепурилась

І, як в неділю, нарядилась,

Хоть би до дудки на танець!

Взяла очіпок грезетовий

І кунтуш з усами люстровий,

Пішла к Зевесу на ралець.

 

¹⁵Зевес тогді кружав сивуху

І оселедцем заїдав;

Він, сьому випивши восьмуху,

Послідки з кварти виливав.

Прийшла Венера, іскривившись,

Заплакавши і завіскрившись,

І стала хлипать перед ним:

“Чим пред тобою, милий тату,

Син заслужив таку мій плату?

Ійон, мов в свинки, грають їм.

 

¹⁶ Куди йому уже до Риму?

Хіба як здохне чорт в рові!

Як вернеться пан хан до Криму,

Як жениться сич на сові.

Хіба б уже та не Юнона,

Щоб не вказала макогона,

Що й досі слухає чмелів!

Коли б вона та не бісилась,

Замовкла і не камезилась,

Щоб ти се сам їй ізвелів”.

 

¹⁷ Юпитер, все допивши з кубка,

Погладив свій рукою чуб:

“Ох, доцю, ти моя голубка!

Я в правді твердий так, як дуб.

Еней збудує сильне царство

І заведе своє там панство;

Не малий буде він панок.

На панщину ввесь світ погонить,

Багацько хлопців там наплодить

І всім їм буде ватажок.

 

¹⁸ Заїде до Дидони в гості

І буде там бенькетовать;

Полюбиться її він мосці

І буде бісики пускать.

Іди, небого, не журися,

Попонеділкуй, помолися,

Все буде так, як я сказав”.

Венера низько поклонилась

І з панотцем своїм простилась,

А він її поціловав.

 

¹⁹ Еней прочумався, проспався

І голодрабців позбирав,

Зо всім зібрався і уклався,

І, скілько видно, почухрав.

Плив-плив, плив-плив, що аж обридло,

І море так йому огидло,

Що бісом на його дививсь.

“Коли б, — каже, — умер я в Трої,

Уже б не пив сеї гіркої

І марне так не волочивсь”.

 

²⁰ Потім до берега приставши

З троянством голим всім своїм,

На землю з човнів повстававши,

Спитавсь, чи є що їсти їм?

І зараз чогось попоїли,

Щоб на путі не ослабіли;

Пішли, куди хто запопав.

Еней по берегу попхався,

І сам не знав, куди слонявся,

Аж гульк — і в город причвалав.

 

²¹ В тім городі жила Дидона,

А город звався Карфаген,

Розумна пані і моторна,

Для неї трохи сих імен:

Трудяща, дуже працьовита,

Весела, гарна, сановита,

Бідняжка — що була вдова;

По городу тогді гуляла,

Коли троянців повстрічала .

Такі сказала їм слова:

 

²² “Відкіль такі се гольтіпаки?

Чи рибу з Дону везете?

Чи, може, виходці-бурлаки?

Куди, прочане, ви йдете?

Який вас враг сюди направив?

І хто до города причалив?

Яка ж ватага розбишак!”

Троянці всі замурмотали,

Дидоні низько в ноги пали,

А вставши, їй мовляли так:

 

²³ “Ми всі, як бач, народ хрещений,

Волочимся без талану,

Ми в Трої, знаєш, порождені,

Еней пустив на нас ману;

Дали нам греки прочухана

І самого Енея-пана

В три вирви вигнали відтіль;

Звелів покинути нам Трою,

Підмовив плавати з собою,

Тепер ти знаєш, ми відкіль.

 

²⁴ Помилуй, пані благородна!

Не дай загинуть головам,

Будь милостива, будь незлобна,

Еней спасибі скаже сам.

Чи бачиш, як ми обідрались!

Убрання, постоли порвались,

Охляли, ніби в дощ щеня!

Кожухи, свити погубили

І з голоду в кулак трубили,

Така нам лучилась пеня”.

 

²⁵ Дидона гірко заридала

І з білого свого лиця

Платочком сльози обтирала:

“Коли б, — сказала, — молодця

Енея вашого злапала,

Уже б тогді весела стала,

Тогді Великдень був би нам!”

Тут плюсь — Еней, як будто з неба:

“Ось, осьде я, .коли вам треба!

Дидоні поклонюся сам”.

 

²⁶ Потім з Дидоною обнявшись,

Поціловались гарно всмак;

За рученьки біленькі взявшись,

Балакали то сяк, то так.

Пішли к Дидоні до господи

Через великі переходи,

Ввійшли в світлицю та й на піл;

Пили на радощах сивуху

І їли сім'яну макуху,

Покіль кликнули їх за стіл.

 

²⁷ Тут їли розниї потрави,

І все з полив'яних мисок,

І самі гарниї приправи

З нових кленових тарілок:

Свинячу голову до хріну

І локшину на переміну,

Потім з підлевою індик;

На закуску куліш і кашу,

Лемішку, зубці, путрю, квашу

І з маком медовий шулик.

 

²⁸ І кубками пили слив'янку,

Мед, пиво, брагу, сирівець,

Горілку просту і калганку,

Куривсь для духу яловець.

Бандура горлиці бриньчала,

Сопілка зуба затинала,

А дудка грала по балках;

Санжарівки на скрипці грали,

Кругом дівчата танцьовали

В дробушках, в чоботах, в свитках.

 

²⁹ Сестру Дидона мала Ганну,

Навсправжки дівку хоть куди,

Проворну, чепурну і гарну;

Приходила і ся сюди

В червоній юпочці баєвій,

В запасці гарній фаналевій,

В стьонжках, в намисті і ковтках;

Тут танцьовала викрутасом,

І пред Енеєм вихилясом

Під дудку била третяка.

 

³⁰ Еней і сам так розходився,

Як на аркані жеребець,

Що трохи не увередився,

Пішовши з Гандзею в танець.

В обох підківки забряжчали,

Жижки од танців задрижали,

Вистрибовавши гоцака.

Еней, матню в кулак прибравши

І не до соли примовлявши,

Садив крутенько гайдука.

 

³¹ А послі танців варенухи

По филижанці піднесли;

І молодиці-цокотухи

Тут баляндраси понесли;

Дидона кріпко заюрила,

Горщок з вареною розбила,

До дуру всі тоді пили.

Ввесь день весело прогуляли

І п'яні спати полягали;

Енея ж ледве повели.

 

³² Еней на піч забрався спати,

Зарився в просо, там і ліг;

А хто схотів, побрів до хати,

А хто в хлівець, а хто під стіг.

А деякі так так хлиснули,

Що де упали — там заснули,

Сопли, харчали і хропли;

А добрі молодці кружали,

Поки аж півні заспівали, —

Що здужали, то все тягли.

 

³³ Дидона рано ісхопилась.

Пила з похмілля сирівець;

А послі гарно нарядилась,

Якби в оренду на танець.

Взяла кораблик бархатовий,

Спідницю і карсет шовковий

І начепила ланцюжок;

Червоні чоботи обула,

Та і запаски не забула,

А в руки з вибійки платок.

 

³⁴ Еней же, з хмелю як проспався,

Із'їв солоний огірок;

Потім умився і убрався,

Я к парубійка до дівок.

Йому Дидона підослала,

Що од покійника украла,

Штани і пару чобіток;

Сорочку і каптан з китайки,

І шапку, пояс з каламайки,

І чорний шовковий платок.

 

³⁵ Я к одяглись, то ізійшлися,

З собою стали розмовлять;

Наїлися і принялися,

Щоб по-вчорашньому гулять.

Дидона ж тяжко сподобала

Енея так, що і не знала,

Де дітися і що робить;

Точила всякії баляси

І підпускала разні ляси,

Енею тілько б угодить.

 

³⁶ Дидона вигадала грище,

Еней щоб веселіший був,

І шоб вертівся з нею ближче,

І лиха щоб свого забув:

Собі очиці зав'язала

І у панаса грати стала,

Енея б тільки уловить;

Еней же зараз догадався,

Коло Дидони терся, м'явся,

Її щоб тілько вдовольнить.

 

³⁷ Тут всяку всячину іграли,

Хто як і в віщо захотів,

Тут инчі журавля скакали,

А хто од дудочки потів.

І в хрещика і в горю дуба,

Не раз доходило до чуба,

Як загулялися в джгута;

В хлюста, в пари, в візка іграли

І дамки по столу совали;

Чорт мав порожнього кута.

 

³⁸ Щодень було у них похмілля,

Пилась горілка, як вода;

Щодень бенькети, мов весілля,

Всі п'яні, хоть посуньсь куда.

Енеєві так, як болячці

Або лихій осінній трясці,

Годила пані всякий день.

Були троянці п'яні, ситі,

Кругом обуті і обшиті,

Хоть голі прибрели, як пень.

 

³⁹ Троянці добре там курили,

Дали приманку всім жінкам,

По вечорницям всі ходили,

Просвітку не було дівкам.

Та й сам Еней, сподар, і паню

Підмовив паритися в баню...

Уже ж було не без гріха!

Бо страх вона його любила,

Аж розум ввесь свій погубила,

А бачся, не була плоха.

 

⁴⁰ От так Еней жив у Дидони,

Забув і в Рим щоб мандровать.

Тут не боявся і Юнони,

Пустився все бенькетовать;

Дидону мав він мов за жінку,

Убивши добру в неї грінку,

Мутив, як на селі москаль!

Бо — хрін його не взяв — моторний,

Ласкавий, гарний і проворний,

І гострий, як на бритві сталь.

 

⁴¹ Еней з Дидоною возились,

Я к з оселедцем сірий кіт;

Ганяли, бігали, казились,

Аж лився деколи і піт.

Дидона ж мала раз роботу,

Я к з ним побігла на охоту,

Та грім загнав їх в темний льох...

Лихий їх зна, що там робили,

Було не видно з-за могили,

В льоху ж сиділи тілько вдвох.

 

⁴² Не так-то робиться все хутко,

Я к швидко оком ізмигнеш;

Або як казку кажеш прудко,

Пером в папері як писнеш.

Еней в гостях прожив немало, —

Що з голови його пропало,

Куди його Зевес послав.

Він годів зо два там просидів,

А мабуть би, і більш пронидів,

Якби його враг не спіткав.

 

⁴³ Колись Юпитер ненароком

З Олимпа глянув і на нас;

І кинув в Карфагену оком,

Аж там троянський мартопляс...

Розсердився і розкричався,

Аж цілий світ поколихався;

Енея лаяв на ввесь рот:

“Чи так-то, гадів син, він слуха?

Убрався в патоку, мов муха,

Засів, буцім в болоті чорт.

 

⁴⁴ Підіть гінця мені кликніте,

До мене зараз щоб прийшов,

Глядіть же, цупко прикрутіте,

Щоб він в шиньок та не зайшов!

Бо хочу я кудись послати.

Ійон, ійон же, вража мати!

Але Еней наш зледащів

А то Венера все свашкує,

Енеєчка свого муштрує,

Щоб він з ума Дидону звів”.

 

⁴⁵ Прибіг Меркурій засапавшись,

В три ряди піт з його котив;

Ввесь ремінцями обв'язавшись,

На голову бриль наложив;

На грудях з бляхою ладунка,

А ззаду з сухарями сумка,

В руках нагайський малахай.

В такім наряді влізши в хату,

Сказав: “Готов уже я, тату,

Куда ти хочеш, посилай”.

 

⁴⁶ “Біжи лиш швидче в Карфагену,-

Зевес гінцеві так сказав, —

І пару розлучи скажену,

Еней Дидону б забував.

Нехай лиш відтіль уплітає

І Рима строїти чухрає, —

А то заліг, мов в грубі пес.

Коли .ж він буде йще гуляти,

То дам йому себе я знати, —

От так сказав, скажи, Зевес”.

 

⁴⁷ Меркурій низько поклонився,

Перед Зевесом бриль ізняв,

Через поріг перевалився,

До стані швидче тягу дав.

Покинувши із рук нагайку,

Запряг він миттю чортопхайку,

Черкнув із неба, аж курить!

І все кобилок поганяє,

Що оглобельна аж брикає;

Помчали, аж візок скрипить!

 

⁴⁸ Еней тогді купався в бразі

І на полу укрившись ліг;

Йому не снилось о приказі,

Як ось Меркурій в хату вбіг!

Смикнув із полу, мов псяюху.

“А що ти робиш, п'єш сивуху? -

Зо всього горла закричав, —

Ану лиш, швидче убирайся,

З Дидоною не женихайся,

Зевес поход тобі сказав!

 

⁴⁹ Чи се ж таки до діла робиш,

Що й досі тута загулявсь?

Та швидко і не так задробиш;

Зевес не дурно похвалявсь;

Получиш добру халазію,

Він видавить з тебе олію,

От тілько йще тут побарись.

Гляди ж, сьогодня щоб убрався,

Щоб нищечком відсіль укрався,

Мене удруге не дождись”.

 

⁵⁰ Еней піджав хвіст, мов собака;

Мов Каїн, затрусивсь увесь;

Із носа потекла кабака:

Уже він знав, який Зевес.

Шатнувся миттю сам із хати

Своїх троянців позбирати;

Зібравши, дав такий приказ:

“Як можна швидче укладайтесь,

Зо всіми клунками збирайтесь,

До моря швендайте якраз!”

 

⁵¹ А сам, вернувшися в будинки,

Своє лахміття позбирав;

Мізерії наклав дві скриньки,

На човен зараз одіслав

І дожидався тілько ночі,

Що як Дидона зімкне очі,

Щоб не прощавшись тягу дать.

Хоть він за нею і журився

І світом цілий день нудився;

Та ба! бач, треба покидать.

 

⁵² Дидона зараз одгадала,

Чого сумує пан Еней,

І все на ус собі мотала,

Щоб умудритися і їй;

З-за печі часто виглядала,

Прикинувшись, буцім куняла

І мов вона хотіла спать.

Еней же думав, що вже спала,

І тілько що хотів дать драла,

Аж ось Дидона за чуб хвать.

 

⁵³ “Постій, прескурвий, вражий сину!

Зо мною перше розплатись;

От задушу, як злу личину!

Ось ну лиш тільки завертись!

От так за хліб, за сіль ти платиш?

Ти всім, привикши насміхатись,

Розпустиш славу по мені!

Нагріла в пазусі гадюку,

Що послі ізробила муку;

Послала пуховик свині.

 

⁵⁴ Згадай, який прийшов до мене,

Що ні сорочки не було;

І постолів чорт мав у тебе,

В кишені ж пусто, аж гуло;

Чи знав ти, що такеє гроші?

Мав без матні одні холоші,

І тілько слава, що в штанах;

Та й те порвалось і побилось,

Аж глянуть сором, так світилось;

Свитина вся була в латках.

 

⁵⁵ Чи я ж тобі та не годила?

Хіба ріжна ти захотів?

Десь вража мати підкусила,

Щоб хирний тут ти не сидів”.

Дидона гірко заридала,

І з серця аж волосся рвала,

І закраснілася, мов рак.

Запінилась, посатаніла,

Неначе дурману із'їла,

Залаяла Енея так:

 

⁵⁶ “Поганий, мерзький, скверний, бридкий,

Нікчемний, ланець, кателик!

Гульвіса, пакосний, престидкий,

Негідний, злодій, єретик!

За кучму сю твою велику

Як дам ляща тобі я в пику,

То тут тебе лизне і чорт!

І очі видеру із лоба

Тобі, диявольська худоба,

Трясешся, мов зимою хорт!

 

⁵⁷ Мандруй до сатани з рогами,

Нехай тобі присниться біс!

З твоїми сучими синами,

Щоб враг побрав вас всіх гульвіс,

Що ні горіли, ні боліли,

На чистому щоб поколіли,

Щоб не оставсь ні чоловік;

Щоб доброї не знали долі,

Були щоб з вами злиї болі,

Щоб ви шаталися повік”.

 

⁵⁸ Еней від неї одступався,

Поки зайшов через поріг,

А далі аж не оглядався,

З двора в собачу ристь побіг.

Прибіг к троянцям, засапався,

Обмок в поту, якби купався,

Мов з торгу в школу курохват;

Потім в човен хутенько сівши

І їхати своїм велівши,

Не оглядався сам назад.

 

⁵⁹ Дидона тяжко зажурилась,

Ввесь день ні їла, ні пила;

Все тосковала, все нудилась,

Кричала, плакала, ревла.

То бігала, якби шалена,

Стояла довго тороплена,

Кусала ногті на руках;

А далі сіла на порозі,

Аж занудило їй, небозі,

І не встояла на ногах.

 

⁶⁰ Сестру кликнула на пораду,

Щоб горе злеє розказать,

Енеєву оплакать зраду

І льготи серцю трохи дать.

“Ганнусю, рибко, душко, любко,

Рятуй мене, моя голубко,

Тепер пропала я навік!

Енеєм кинута я бідна,

Як сама паплюга послідня,

Еней злий змій — не чоловік!

 

⁶¹ Нема у серця мого сили,

Щоб я могла його забуть.

Куди мні бігти? — до могили!

Туди один надежний путь!

Я все для його потеряла,

Людей і славу занедбала;

 Боги! я з ним забула вас.

Ох! дайте зілля мні напитись,

Щоб серцю можна розлюбитись,

Утихомиритись на час.

 

⁶² Нема на світі мні покою,

Не ллються сльози із очей,

Для мене білий світ єсть тьмою,

Там ясно тілько, де Еней.

О пуцьверинку Купидоне!

Любуйся, як Дидона стогне...

Щоб ти маленьким був пропав!

Познайте, молодиці гожі,

З Енеєм бахурі всі схожі,

Щоб враг зрадливих всіх побрав!”

 

⁶³ Так бідна з горя говорила

Дидона, жизнь свою кляла;

І Ганна що їй ні робила,

Ніякой ради не дала.

Сама з царицей горювала,

І сльози рукавом втирала,

І хлипала собі в кулак.

Потім Дидона мов унишкла,

Звеліла, щоб і Гандзя вийшла,

Щоб їй насумоватись всмак.

 

⁶⁴ Довгенько так посумовавши,

Пішла в будинки на постіль;

Подумавши там, погадавши,

Проворно скочила на піл.

І взявши з запічка кресало

І клоччя в пазуху чимало,

Тихенько вийшла на город.

Ночною се було добою

І самой тихою порою,

Як спав хрещений ввесь народ.

 

⁶⁵ Стояв у неї на городі

В кострі на зиму очерет;

Хоть се не по царській породі,

Та де ж взять дров, коли все степ;

В кострі був зложений сухенький,

Як порох, був уже палкенький,

Його й держали на підпал.

Під ним вона огонь кресала

І в клоччі гарно розмахала

І розвела пожар чимал.

 

⁶⁶ Кругом костер той запаливши,

Зо всей одежі роздяглась,

В огонь лахміття все зложивши,

Сама в огні тім простяглась.

Вкруг неї полом'я палало,

Покійниці не видно стало,

Пішов од неї дим і чад! —

Енея так вона любила,

Що аж сама себе спалила,

Послала душу к чорту в ад.

 

 

ЧАСТИНА ДРУГА

 

¹ Еней, попливши синім морем,

На Карфагену оглядавсь;

Боровсь з своїм, сердега, горем,

Слізьми, бідняжка, обливавсь.

Хоть од Дидони плив поспішно,

Та плакав гірко, неутішно.

Почувши ж., що в огні спеклась,

Сказав: “Нехай їй вічне царство,

Мені же довголітнє панство,

І щоб друга вдова найшлась!”

 

² Як ось і море стало грати,

Великі хвилі піднялись,

І вітри зачали бурхати,

Аж човни на морі тряслись.

Водою чортзна-як крутило,

Що трохи всіх не потопило,

Вертілись човни, мов дурні.

Троянці з страху задрижали,

І що робити, всі не знали,

Стояли мовчки всі смутні.

 

³ Один з троянської ватаги,

По їх він звався Палінур;

Сей більше мав других одваги,

Сміленький був і балагур;

Що наперед сей схаменувся

І до Нептуна окликнувся:

“А що ти робиш, пан Нептун!

Чи се і ти пустивсь в ледащо,

Що хочеш нас звести нінащо?

Хіба півкопи і забув?”

 

⁴ А далі після сеї мови

Троянцям він так всім сказав:

“Бувайте, братця, ви здорові!

Оце Нептун замудровав.

Куди тепер ми, братця, пійдем?

В Італію ми не доїдем,

Бо море дуже щось шпує,

Італія відсіль не близько,

А морем в бурю їхать слизько,

Човнів ніхто не підкує.

 

⁵ Ось тут земелька єсть, хлоп'ята,

Відсіль вона невдалеку:

Сицилія, земля багата,

Вона мені щось по знаку.

Дмухнім лиш, братця, ми до неї

Збувати горесті своєї,

Там добрий цар живе Ацест.

Ми там, як дома, очуняєм,

І як у себе, загуляєм,

Всього у нього вдоволь єсть”.

 

⁶ Троянці разом принялися

І стали веслами гребти,

Як стрілки, човники неслися,

Мов ззаду пхали їх чорти.

Їх сицилійці як уздріли,

То з .города, мов подуріли,

До моря бігли всі встрічать.

Тут між собою розпитались,

Чоломкались і обнімались,

Пішли до короля гулять.

 

⁷ Ацест Енею, як би брату,

Велику ласку показав,

І, зараз попросивши в хату,

Горілкою почастовав;

На закуску наклали сала,

Лежала ковбаса чимала

І хліба повне решето.

Троянцям всім дали тетері

І відпустили на кватері:

Щоб йшли, куди потрапить хто.

 

⁸ Тут зараз підняли банькети

Замурмотали, як коти,

І в кахлях понесли пашкети,

І киселю їм до сити;

Гарячую, м'яку бухинку,

Зразову до рижків печінку,

Гречаний з часником панпух.

Еней з дороги налигався

І пінної так нахлестався,

Трохи не виперсь з його дух.

 

⁹ Еней хоть трохи був підпилий,

Та з розумом не потерявсь;

Він син був богобоязливий,

По смерти батька не цуравсь.

В сей день його отець опрягся,

Як чикилдихи обіжрався, —

Анхиз з горілочки умер.

Еней схотів обід справляти

І тут старців нагодовати, —

Щоб біг душі свій рай одпер.

 

¹⁰ Зібрав троянську всю громаду

І сам пішов надвір до них,

Просить у їх собі пораду,

Сказав їм річ в словах таких:

“Панове, знаєте, трояне

І всі хрещенії миряне,

Що мій отець бував Анхиз,

Його сивуха запалила

І живота укоротила,

І він, як муха в зиму, зслиз.

 

"Зробити поминки я хочу,

Поставити обід старцям —

І завтра ж — далі не одстрочу.

Скажіте: як здається вам?”

Сього троянці і бажали,

І всі уголос закричали:

“Енею, боже поможи;

Коли же хочеш, пане, знати,

І сами будем помагати,

Бо ми тобі не вороги”.

 

¹² І зараз миттю всі пустились

Горілку, м'ясо куповать,

Хліб, бублики, книші вродились,

Пійшли посуди добувать;

І коливо з куті зробили,

Сити із меду наситили,

Договорили і попа;

Хазяїнів своїх ззивали,

Старців по улицям шукали,

Пішла на дзвін дякам копа.

 

¹³ На другий день раненько встали,

Огонь надворі розвели

І м'яса в казани наклали,

Варили страву і пекли.

П'ять казанів стояло юшки,

А в чотирьох були галушки,

Борщу трохи було не з шість;

Баранів тьма була варених,

Курей, гусей, качок печених,

Досита щоб було всім їсть.

 

¹⁴ Цебри сивушки там стояли

І браги повнії діжки;

Всю страву в вагани вливали

І роздавали всім ложки.

Як проспівали “со святими”,

Еней обливсь слізьми гіркими,

І принялися всі трепать;

Наїлися і нахлистались,

Що деякі аж повалялись...

Тогді і годі поминать.

 

¹⁵ Еней і сам со старшиною

Анхиза добре поминав;

Не здрів нічого пред собою,

А ще з-за столу не вставав;

А далі трошки проходився,

Прочумався, протверезився,

Пішов к народу, хоть поблід.

З кишені вийнявши півкіпки,

Шпурнув в народ дрібних, як ріпки,

Щоб тямили його обід.

 

¹⁶ Енея заболіли ноги,

Не чув ні рук, ні голови;

Напали з хмелю перелоги,

Опухли очі, як в сови,

І весь обдувся, як барило,

Було на світі все немило,

Мисліте по землі писав.

З нудьги охляв і ізнемігся,

В одежі ліг і не роздігся,

Під лавкою до світа спав.

 

¹⁷ Прокинувшися, ввесь трусився,

За серце ссало, мов глисти;

Перевертався і нудився,

Не здужав голови звести,

Поки не випив півквартівки

З імбером пінної горілки

І кухля сирівцю не втер.

З-під лавки виліз і струхнувся,

Закашляв, чхнув і стрепенувся:

“Давайте, — крикнув, — пить тепер”.

 

¹⁸ Зібравшися, всі паненята

Ізнов кружати начали,

Пили, як брагу поросята,

Горілку так вони тягли;

Тягли тут пінненьку троянці,

Не вомпили сициліанці,

Черкали добре назахват.

Хто пив тут більш од всіх сивухи,

І хто пив разом три осьмухи,

То той Енеєві був брат.

 

¹⁹ Еней наш роздоброхотався,

Ігрища вздумав завести,

І п'яний зараз розкричався,

Щоб перебійців привести.

У вікон школярі співали,

Халяндри циганки скакали,

Іграли в кобзи і сліпці;

Були тут разні чути крики,

Водили в городі музики

Моторні, п'яні молодці.

 

²⁰ В присінках всі пани сиділи,

Надворі ж вкруг стояв народ.

У вікна деякі гляділи,

А инчий був наверх ворот;

Аж ось прийшов і перебієць,

Убраний так, як компанієць,

І звався молодець Дарес;

На кулаки став викликати

І перебійця визивати,

Кричав, опарений мов пес:

 

²¹ “Гей, хто зо мною вийде битись,

Покуштовати стусанів?

Мазкою хоче хто умитись?

Кому не жаль своїх зубів?

А нуте, нуте, йдіте швидше

Сюди на кулаки лиш ближче!

Я бебехів вам надсажу;

 На очі вставлю окуляри,

Сюди, поганці-бакаляри!

Я всякому лоб розміжжу”.

 

²² Дарес довгенько дожидався,

Мовчали всі, ніхто не йшов;

З ним всякий битися боявся,

Собою страху він задав.

“Так ви, бачу, всі легкодухи,

Передо мною так, як мухи,

І пудофети наголо”.

Дарес тут дуже насміхався,

Собою чванивсь, величався,

Аж сором слухать всім було.

 

²³ Абсест троянець був сердитий,

Згадав Ентелла-козака,

Зробився мов несамовитий,

Чимдуж дав відтіль дропака.

Ентелла скрізь пішов шукати,

Щоб все, що бачив, розказати

І щоб Дареса підцьковать.

Ентелл був тяжко смілий, дужий,

Мужик плечистий і невклюжий,

Тогді він п'яний вклався спать.

 

²⁴ Знайшли Ентелла-сіромаху,

Що він під тином гарно спав;

Сього сердешного тімаху

Будити стали, щоб устав.

Всі голосно над ним кричали,

Ногами всилу розкачали,

Очима він на них лупнув:

“Чого ви? що за вража мати,

Зібрались не давати спати”.

Сказавши се, оп'ять заснув.

 

²⁵ “Та встань, будь ласкав, пане-свату!”

Абсест Ентеллові сказав.

“Пійдіть лиш ви собі ік кату!” —

Ентелл на їх так закричав.

А послі баче, що не шутка,

Абсест сказав, яка погудка,

Проворно скочивши, здригнувсь:

“Хто, як, Дарес? — ну, стійте наші!

Зварю пану Даресу каші,

Горілки дайте лиш нап'юсь”.

 

²⁶ Примчали з казанок сивухи,

Ентелл її разком дмухнув

І од сієї він мокрухи

Скрививсь, наморщивсь і зівнув,

Сказав: “Тепер ходімо, братця,

До хвастуна Дареса-ланця!

Йому я ребра полічу,

Зімну всього я на кабаку,

На смерть зувічу, мов собаку,

Як битися — я научу!”

 

²⁷ Прийшов Ентелл перед Дареса,

Сказав йому на сміх: “Гай-гай!

Ховайсь, проклята неотеса,

Зарання відсіль утікай;

Я роздавлю тебе, як жабу,

Зітру, зімну, мороз як бабу,

Що тут і зуби ти зітнеш.

Тебе диявол не пізнає,

З кістками чорт тебе злигає,

Уже від мене не влизнеш”.

 

²⁸ На землю шапку положивши,

По локоть руки засукав

І цупко кулаки стуливши,

Дареса битись визивав.

Із серця скриготав зубами,

Об землю тупотав ногами,

І на Дареса налізав.

Дарес не рад своїй лихоті,

Ентелл потяг не по охоті

Дареса, щоб його він знав.

 

²⁹ В се врем'я в рай боги зібрались

К Зевесу в гості на обід,

Пили там, їли, забавлялись,

Забули наших людських бід.

Там лакомини різні їли,

Буханчики пшеничні білі,

Кислиці, ягоди, коржі

І всякі-разні витребеньки, —

Уже либонь були п'яненькі,

Понадувались, мов йоржі.

 

³⁰ Я к ось знічев'я вбіг Меркурій,

Засапавшися до богів;

Прискочив, мов котище мурий

До сирних в маслі пирогів!

“Ге! Ге! от тут-то загулялись,

Що і од світу одцурались,

Диявол-ма вам і стида.

В Сицилії таке твориться,

Що вам би треба подивиться, —

Там крик, мов підступа орда”.

 

³¹ Боги, почувши, зашатались,

Із неба виткнули носи,

Дивитись на бійців хватались,

Як жаби літом із роси.

Ентелл там сильно храбровався,

Аж до сорочки ввесь роздягся,

Совав Даресу в ніс кулак.

Дарес ізвомпив сіромаха,

Бо був Ентелл непевна птаха,

Як чорноморський злий козак.

 

³² Венеру за виски хватило,

Як глянула, що там Дарес;

Ій дуже се було не мило,

Сказала: “Батечку Зевес!

Дай моєму Даресу сили,

Йому хвоста щоб не вкрутили,

Щоб він Ентелла поборов.

Мене тогді ввесь світ забуде,

Коли Дарес живий не буде;

Зроби, щоб був Дарес здоров”.

 

³³ Тут Бахус п'яний обізвався,

Венеру лаяти почав,

До неї з кулаком совався,

І так ісп'яна їй сказав:

“Пійди лиш ти к чортам, плюгава,

Невірна, пакосна, халява!

Нехай ізслизне твій Дарес,

Я за Ентелла сам вступлюся,

Як більш сивухи натягнуся,

То не заступить і Зевес.

 

³⁴ Чи знаєш, він який парнище?

На світі трохи єсть таких,

Сивуху так, як брагу, хлище,

Я в парубках кохаюсь сих.

Уже заллє за шкуру сала,

Ні неня в бразі не скупала,

Як він Даресові задасть.

Уже хоть як ти не вертися,

З своїм Даресом попростися,

Бо прийдеться йому пропасть”.

 

³⁵ Зевес до речі сей дочувся,

Язик на силу повернув,

Він од горілки весь обдувся

І грімко так на їх гукнув:

“Мовчіть!.. чого ви задрочились?

Чи бач, у мене розходились!

Я дам вам зараз тришия!

Ніхто в кулачки не мішайтесь

Кінця од самих дожидайтесь, —

Побачим, — візьметь то чия?”

 

³⁶ Венера, облизня піймавши,

Слізки пустила із очей,

І, як собака, хвіст піджавши,

Пішла к порогу до дверей

І з Марсом у куточку стала,

З Зевеса добре глузовала;

А Бахус пінненьку лигав,

Із Ганімедова пуздерка

Утер трохи не з піввідерка;

Напивсь — і тілько що кректав.

 

³⁷ Як між собой боги сварились

В раю, попившись в небесах;

Тогді в Сицилії творились

Великі дуже чудеса.

Дарес од страху оправлявся

І до Ентелла підбирався,

Цибульки б дать йому під ніс.

Ентелл од ляпаса здригнувся,

Разів із п'ять перевернувся,

Трохи не попустив і сліз.

 

³⁸ Розсердився і роз'ярився,

Аж піну з рота попустив,

І саме в міру підмостився,

В висок Дареса затопив:

З очей аж іскри полетіли,

І очі ясні соловіли,

Сердешний об землю упав.

Чмелів довгенько дуже слухав

І землю носом рив і нюхав,

І дуже жалібно стогнав.

 

³⁹ Тут всі Ентелла вихваляли,

Еней з панами реготавсь,

З Дареса ж дуже глузовали,

Що силою він величавсь.

Звелів Еней його підняти,

На вітрі щоб поколихати

Од ляпаса і щоб прочхавсь;

Ентеллові ж дав на кабаку

Трохи не цілую гривняку

За те, що так він показавсь.

 

⁴⁰ Еней же, сим не вдовольнившись,

Іще гуляти захотів

І цупко пінної напившись,

Ведмедів привести звелів.

Литва на труби засурмила,

Ведмедів зараз зупинила,

Заставила їх танцьовать.

Сердешний звір перекидався,

Плигав, вертівся і качався,

Забув і бджоли піддерать.

 

⁴¹ Як пан Еней так забавлявся,

То лиха він собі не ждав,

Не думав і не сподівався,

Щоб хто з Олимпа кучму дав.

Но те Юнона повернула,

І в голові так коверзнула,

Щоб зараз учинить ярміз;

Набула без панчіх патинки,

Пішла в Ірисині будинки,

Бо хитра ся була, як біс.

 

⁴² Прийшла, Ірисі підморгнула,

Черкнули разом в хижу вдвох,

І на ухо щось їй шепнула,

Щоб не підслухав який бог;

І пальцем цупко прикрутила,

Щоб зараз все то ізробила

І їй би принесла лепорт;

Ірися низько поклонилась,

І в ліжник зараз нарядилась,

Побігла з неба, як би хорт.

 

⁴³ В Сицилію якраз спустилась,

Човни троянські де були;

І між троянок помістилась,

Которі човнів стерегли.

В кружку сердешні сі сиділи

І кисло на море гляділи,

Бо їх не кликали гулять,

Де чоловіки їх гуляли,

Медок, сивушку попивали

Без просипу неділь із п'ять.

 

⁴⁴ Дівчата з лиха горювали,

Нудило тяжко молодиць;

Лиш слинку з голоду ковтали,

Як хочеться кому кислиць.

Своїх троянців проклинали,

Що через їх так горювали,

Дівки кричали на весь рот:

“Щоб їм хотілось так гуляти,

Я к хочеться нам дівовати,

Коли б замордовав їх чорт”.

 

⁴⁵ Троянці волокли з собою

Старую бабу, як ягу,

Лукаву відьму, злу Берою,

Іскорчившуюся в дугу.

Ірися нею ізробилась

І як Бероя нарядилась

І підступила до дівок;

І щоб к ним лучче підмоститься

І пред Юноной заслужиться,

То піднесла їм пиріжок.

 

⁴⁶ Сказала: “Помагай біг, діти!

Чого сумуєте ви так?

Чи не остило тут сидіти?

Оце гуляють наші як!

Мов божевільних, нас морочать,

Сім літ, як по морям волочать;

Глузують, як хотять, із вас,

Але з другими бахурують,

Свої ж жінки нехай горюють,

Коли водилось се у нас?

 

⁴⁷ Послухайте лиш, молодиці,

Я добрую вам раду дам;

І ви, дівчата білолиці,

Зробім кінець своїм бідам,

За горе ми заплатим горем —

А доки нам сидіть над морем?

Приймімось, човни попалім.

Тогді і мусять тут остаться

І нехотя до нас прижаться;

Ось так на лід їх посадім”.

 

⁴⁸“Спасеть же біг тебе, бабусю! —

Троянки вголос загули. —

Такої б ради, пайматусю,

Ми ізгадати не могли”.

І зараз приступили к флоту

І принялися за роботу:

Огонь кресати і нести

Скіпки, тріски, солому, клоччя;

Була тут всяка з них охоча,

Пожар щоб швидче розвести.

 

⁴⁹ Розжеврілось і загорілось,

Пішов димок до самих хмар,

Аж небо все зачервонілось,

Великий тяжко був пожар.

Човни і байдаки палали,

Соснові пороми тріщали,

Горіли дьоготь і смола.

Поки троянці огляділись,

Що добре їх троянки грілись,

То часть мала човнів була.

 

⁵⁰ Еней, пожар такий уздрівши,

Злякався, побілів, як сніг,

І бігти всім туди звелівши,

Чимдуж до човнів сам побіг.

На гвалт у дзвони задзвонили,

По улицях в трещотки били,

Еней же на ввесь рот кричав:

“Хто в бога вірує — ратуйте!

Рубай, туши, гаси, лий, куйте!

А хто ж таку нам кучму дав?”

 

⁵¹ Еней од страху з плигу збився,

В умі сердега помішавсь

І зараз сам не свій зробився,

Скакав, вертівся і качавсь;

І із сього свого задору

Він, голову піднявши вгору,

Кричав, опарений мов пес.

Олимпських шпетив на всю губу,

Свою і неню лаяв любу,

Добувсь і в рот, і в ніс Зевес.

 

⁵²“Гей ти, проклятий стариганю!

На землю з неба не зиркнеш,

Не чуєш, як тебе я ганю,

Зевес! — ні усом не моргнеш.

На очах більма поробились,

Коли б довіку посліпились,

Що не поможеш ти мені.

Чи се ж таки тобі не стидно,

Що пропаду, от лиш не видно?

Я ж, кажуть люди, внук тобі!

 

⁵³ А ти з сідою бородою,

Пане добродію Нептун!

Сидиш, мов демон, під водою,

І зморщившись, старий шкарбун!

Коли б струхнув хоть головою

І сей пожар залив водою —

Тризубець щоб тобі зломивсь!

Ти базаринку любиш брати,

А людям в нужді помагати

Не дуже, бачу, поспішивсь.

 

⁵⁴ І братик ваш Плутон, поганець,

Із Прозерпиною засів,

Пекельний, гаспидський коханець,

Іще себе там не нагрів?

Завів братерство з дьяволами

І в світі нашими бідами

Не погорює ні на час.

Не посилкується німало,

Щоб так палати перестало

І щоб оцей пожар погас.

 

⁵⁵ І ненечка моя рідненька

У чорта десь тепер гуля;

А може, спить уже п'яненька

Або з хлоп'ятами ганя.

Тепер їй, бачу, не до соли,

Уже, підтикавши десь поли,

Фурцює добре навісна.

Коли сама з ким не ночує,

То для когось уже свашкує,

Для сього тяжко поспішна.

 

⁵⁶ Та враг бери вас, — що хотіте,

Про мене, те собі робіть;

Мене на лід не посадіте,

Пожар лиш тілько погасіть;

Завередуйте по-своєму

І, будьте ласкави, моєму

Зробіте лихові кінець.

Пустіть лиш з неба веремію

І покажіте чудасію,

А я вам піднесу ралець”.

 

⁵⁷ Тут тілько що перемолився

Еней і рот свій затулив;

Я к ось із неба дощ полився,

В годину ввесь пожар залив.

Бурхнуло з неба, мов із бочки,

Що промочило до сорочки;

То драла врозтич всі дали.

Троянці стали всі, як хлюща,

їм лучилася невсипуща,

Не ради і дощу були.

 

⁵⁸ Не знав же на яку ступити

Еней і тяжко горював,

Чи тут остатись, чи поплити?

Бо враг не всі човни забрав;

І миттю кинувсь до громади

Просить собі у ней поради,

Чого собою не вбагне.

Тут довго тяжко раховали

І скілько не коверзовали,

Та все було, що не оне.

 

⁵⁹ Один з троянської громади,

Насупившися, все мовчав

І, дослухавшись до поради,

Ціпком все землю колупав.

Се був пройдисвіт і непевний,

І всім відьмам був родич кревний

Упир і знахур ворожить.

Умів і трясцю одшептати,

І кров кристьянську замовляти,

І добре знав греблі гатить.

 

⁶⁰ Бував і в Шльонському з волами,

Не раз ходив за сіллю в Крим;

Тарані торговав возами,

Всі чумаки братались з ним.

Він так здавався і нікчемний,

Та був розумний, як письменний,

Слова так сипав, як горох.

Уже в чім, бач, пораховати,

Що розказать — йому вже дати;

Ні в чім не був страхополох.

 

⁶¹ Невтесом всі його дражнили,

По-нашому ж то звавсь Охрім;

Мені так люди говорили —

Самому ж незнакомий він.

Побачив, що Еней гнівився,

До його зараз підмостився,

За білу рученьку і взяв;

І вивівши Енея в сіни,

Сам поклонився аж в коліни,

Таку Енею річ сказав:

 

⁶² “Чого ти сильно зажурився

І так надувся, як індик?

Зовсім охляв і занудився,

Мов по болотові кулик?

Чим більш журитися — все гірше,

Заплутаєшся в лісі більше,

Покинь лиш горе і заплюй.

Піди вкладися гарно спати,

А послі будеш і гадати,

Спочинь та вже тогді міркуй!”

 

⁶³ Послухавши Еней Охріма,

Укрившись, на полу ліг спать;

Но лупав тілько все очима,

Не міг ні крихти задрімать.

На всі боки перевертався,

До люльки разів три приймався,

Знемігся ж, мов і задрімав.

Як ось Анхиз йому приснився,

Із пекла батечко явився

І синові таке сказав:

 

⁶⁴ “Прокинься, милеє дитятко!

Пробуркайся і проходись,

Се твій прийшов до тебе батько,

То не сполохайсь, не жахнись.

Мене боги к тобі послали

І так сказати приказали:

Щоб ти нітрохи не журивсь,

Пошлють тобі щасливу долю,

Щоб учинив ти божу волю

І швидче в Рим переселивсь.

 

⁶⁵ Збери всі човни, що остались,

І гарно зараз їх оправ;

Придерж своїх, щоб не впивались,

І сю Сицилію остав.

Пливи і не журись, небоже!

Уже тобі скрізь буде гоже.

Та ще, послухай, щось скажу:

Щоб в пекло ти зайшов до мене,

Бо діло єсть мені до тебе.

Я все тобі там покажу.

 

⁶⁶ І по олимпському закону

Уже ти пекла не минеш:

Бо треба кланятись Плутону,

А то і в Рим не допливеш.

Якусь тобі він казань скаже,

Дорогу добру в Рим покаже,

Побачиш, як живу і я.

А за дорогу не турбуйся,

До пекла навпростець прямуйся

Пішком, — не треба і коня.

 

⁶⁷ Прощай же, сизий голубочок!

Бо вже стає надворі світ;

Прощай, дитя, прощай, синочок!..”

І в землю провалився дід.

Еней спросоння як схопився,

Дрижав од страху і трусився;

Холодний лився з його піт;

І всіх троянців поскликавши,

І лагодитись приказавши,

Щоб завтра поплисти як світ.

 

⁶⁸ К Ацесту зараз сам махнувши,

За хліб подяковав, за сіль;

І там не довго щось побувши,

Вернувся до своїх відтіль.

Ввесь день збирались та  складались;

І світу тілько що дождались,

То посідали на човни.

Еней же їхав щось несміло,

Бо море дуже надоїло,

Я к чумакам дощ восени.

 

⁶⁹ Венера тілько що уздріла,

Що вже троянці на човнах,

К Нептуну на поклон побігла,

Щоб не втопив їх у волнах.

Поїхала в своїм ридвані,

Мов сотника якого пані,

Баскими конями, як звір.

Із кінними проводниками,

З трьома назаді козаками,

А коні правив машталір.

 

⁷⁰ Була на йому біла свита

Із шаповальського сукна,

Тясомкою кругом обшита,

Сім кіп стоялася вона.

Набакир шапочка стриміла,

Далеко дуже червоніла,

В руках же довгий був батіг;

Ім грімко ляскав він із лиха,

Скакали коні без оддиха;

Ридван, мов вихор в полі, біг.

 

⁷¹ Приїхала, загримотіла,

Кобиляча мов голова;

К Нептуну в хату і влетіла

Так, як із вирію сова;

І не сказавши ні півслова,

Нехай, каже, твоя здорова

Бува, Нептуне, голова!

Як навіжена, прискакала,

Нептуна в губи цілувала,

Говорячи такі слова:

 

⁷² “Коли, Нептун, мені ти дядько,

А я племінниця тобі,

Та ти ж мені хрещений батько,

Спасибі зароби собі.

Моєму поможи Енею,

Щоб він з ватагою своєю

Щасливо їздив по воді;

Уже і так пополякали,

Насилу баби одшептали,

Попався в зуби був біді”.

 

⁷³ Нептун, моргнувши, засміявся;

Венеру сісти попросив

І після неї облизався,

Сивухи чарочку налив;

І так її почастовавши,

Чого просила, обіщавши,

І зараз з нею попрощавсь.

Повіяв вітр з руки Енею,

Простивсь сердешненький з землею,

Як стрілочка, по морю мчавсь.

 

⁷⁴ Поромщик їх щонайглавніший

З Енеєм їздив всякий раз,

Його слуга був найвірніший —

По-нашому він звавсь Тарас.

Сей, сидя на кормі, хитався,

По саме нільзя нахлистався

Горілочки, коли прощавсь.

Еней велів його прийняти,

Щоб не пустивсь на дно ниряти

І в лучшім місці би проспавсь.

 

⁷⁵ Но видно, що пану Тарасу

Написано так на роду,

Щоб тілько до сього він часу

Терпів на світі сім біду.

Бо, розхитавшись, бризнув в воду,

Нирнув — і, не спитавши броду,

Наввиринки пішла душа.

Еней хотів, щоб окошилась

Біда і більш не продовжилась,

Щоб не пропали всі з коша.

 

 

Частина третя

 

¹ Еней-сподар, посумовавши,

Насилу трохи вгамовавсь;

Поплакавши і поридавши,

Сивушкою почастовавсь;

Но все-таки його мутило

І коло серденька крутило,

Небіжчик часто щось вздихав;

Він моря так уже боявся,

Що на богів не покладався

І батькові не довіряв.

 

² А вітри ззаду все трубили

В потилицю його човнам,

Що мчалися зо всеї сили

По чорним пінявим водам.

Гребці і весла положили,

Та сидя люлечки курили

І кургикали пісеньок:

Козацьких, гарних, запорозьких,

А які знали, то московських

Вигадовали бриденьок.

 

³ Про Сагайдачного співали,

Либонь співали і про С і ч,

Як в пікінери набирали,

Я к мандровав козак всю ніч;

Полтавську славили Шведчину,

І неня як свою дитину

З двора провадила в поход;

Як під Бендер'ю воювали,

Без галушок як помирали,

Колись як був голодний год.

 

⁴ Не так то діється все хутко,

Як швидко кажуть нам казок;

Еней наш плив хоть дуже прудко,

Та вже ж він плавав не деньок;

Довгенько по морю щось шлялись

І сами о світі не знались,

Не знав троянець ні один,

Куди, про що і як швендюють,

Куди се так вони мандрують,

Куди їх мчить Анхизів син.

 

⁵ От так поплававши немало

І поблудивши по морям,

Як ось і землю видно стало,

Побачили кінець бідам!

До берега якраз пристали,

На землю з човнів повставали

І стали тута оддихать.

Ся Кумською земелька звалась,

Вона троянцям сподобалась,

Далось і їй троянців знать.

 

⁶ Розгардіяш настав троянцям,

Оп'ять забули горювать;

Буває щастя скрізь поганцям,

А добрий мусить пропадать.

І тут вони не шановались,

А зараз всі і потаскались,

Чого хотілося шукать:

Якому — меду та горілки,

Якому — молодиці, дівки,

Оскому щоб з зубів зігнать.

 

⁷ Були бурлаки сі моторні,

Тут познакомились той час,

З диявола швидкі, проворні,

Підпустять москаля якраз.

Зо всіми миттю побратались,

Посватались і покумались,

Мов зроду тутечка жили;

Хто мав к чому яку кебету,

Такого той шукав бенькету,

Всі веремію підняли.

 

⁸ Де досвітки, де вечорниці,

Або весілля де було,

Дівчата де і молодиці,

Кому родини надало,

То тут троянці і вродились;

І лиш гляди, то й заходились

Коло жінок там ворожить,

І, чоловіків підпоївши,

Жінок, куди хто знав, повівши,

Давай по чарці з ними пить.

 

⁹ Які ж були до карт охочі,

То не сиділи дурно тут;

Гуляли часто до півночі

В ніска, в пари, у лави, в жгут,

У памфиля, в візка і в кепа,

Кому ж із них була дотепа,

То в гроші грали всім листів.

Тут всі по волі забавлялись,

Пили, іграли, женихались.

Ніхто без діла не сидів.

 

¹⁰ Енеи один не веселився,

Йому немиле все було;

Йому Плутон та батько снився,

І пекло в голову ввійшло.

Оставивши своїх гуляти,

Пішов скрізь по полям шукати,

Щоб хто дорогу показав:

Куди до пекла мандровати,

Щоб розізнати, розпитати,

Бо в пекло стежки він не знав.

 

¹¹ Ішов, ішов, аж з русих кудрів

В три ряди капав піт на ніс,

Як ось забачив щось і уздрів,

Густий пройшовши дуже ліс.

На ніжці курячій стояла

То хатка дуже обветшала,

І вся вертілася кругом;

Він, до тії прийшовши хати,

Хазяїна став викликати,

Прищурившися під вікном.

 

¹² Еней стояв і дожидався,

Щоб вийшов з хати хто-небудь,

У двері стукав, добувався,

Хотів був хатку з ніжки спхнуть.

Як вийшла бабище старая,

Крива, горбатая, сухая,

Запліснявіла вся в шрамах;

Сіда, ряба, беззуба, коса,

Розхристана, простоволоса,

І як в намисті, вся в жовнах.

 

¹³ Еней, таку уздрівши цяцю,

Не знав із ляку де стояв;

І думав, що свою всю працю

Навіки тута потеряв.

Як ось до його підступила

Яга ся і заговорила,

Роззявивши свої уста:

“Гай, гай же, слихом послихати,

Анхизенка у віч видати,

А як забрів ти в сі міста?

 

¹⁴ Давно тебе я дожидаю

І думала, що вже пропав;

Я все дивлюсь та визираю,

Аж ось коли ти причвалав.

Мені вже розказали з неба,

Чого тобі пильненько треба, —

Отець твій був у мене тут”.

Еней сьому подивовався

І баби сучої спитався:

Як відьму злую сю зовуть.

 

¹⁵ “Я Кумськая зовусь Сивилла,

Ясного Феба попадя,

При його храмі посіділа,

Давно живу на світі я!

При Шведчині я дівовала,

А татарва як набігала,

То вже я замужем була;

І першу сарану зазнаю;

Коли ж був трус, як ізгадаю,

То вся здригнусь, мовби мала.

 

¹⁶ На світі всячину я знаю,

Хоть нікуди і не хожу,

І людям в нужді помагаю,

І їм на звіздах ворожу:

Кому чи трясцю одігнати,

Од заушниць чи пошептати,

Або і волос ізігнать;

Шепчу — уроки проганяю,

Переполохи виливаю,

Гадюк умію замовлять.

 

¹⁷ Тепер ходімо лиш в каплицю,

Там Фебові ти поклонись

І обіщай йому телицю,

А послі гарно помолись.

Не пожалій лиш золотого

Для Феба світлого, ясного,

Та і мені що перекинь;

То ми тобі таки щось скажем,

А може, в пекло шлях покажем,

Іди, утрись і більш не слинь”.

 

¹⁸ Прийшли в каплицю перед Феба,

Еней поклони бити став,

Щоб із блакитного Феб неба

Йому всю ласку показав.

Сивиллу тут замордовало,

І очі на лоб позганяло,

І дибом волос став сідий;

Клубком із рота піна билась;

Сама ж вся корчилась, кривилась,

Мов дух вселився в неї злий.

 

¹⁹ Тряслась, кректала, побивалась,

Як бубен, синя стала вся;

Упавши на землю, качалась,

У барлозі мов порося.

І чим Еней молився більше,

То все було Сивиллі гірше;

А послі, як перемоливсь,

З Сивилли тілько піт котився;

Еней же на неї дивився,

Дрижав од страху і трусивсь.

 

²⁰ Сивилла трохи очуняла,

Отерла піну на губах;

І до Енея проворчала

Приказ од Феба в сих словах:

“Така богів Олимпських рада,

Що ти і вся твоя громада

Не будете по смерть в Риму;

Но що тебе там будуть знати,

Твоє імення вихваляти;

Но ти не радуйся сьому.

 

²¹ Іще ти вип'єш добру повну,

По всіх усюдах будеш ти;

І долю гірку, невгомонну

Готовсь свою не раз клясти.

Юнона ще не вдовольнилась,

Її злоба щоб окошилась

Хотя б на правнуках твоїх;

Но послі будеш жить по-панськи,

І люди всі твої троянські

Забудуть всіх сих бід своїх”.

 

²² Еней похнюпивсь, дослухався,

Сивилла що йому верзла,

Стояв, за голову узявся,

Не по йому ся річ була.

“Трохи мене ти не морочиш,

Не розчовпу, що ти пророчиш, —

Еней Сивиллі говорив: —

Диявол знає, хто з вас бреше,

Трохи б мені було не легше,

Якби я Феба не просив.

 

²³ Та вже що буде, те і буде,

А буде те, що бог нам дасть;

Не ангели — такії ж люди,

Колись нам треба всім пропасть.

До мене будь лиш ти ласкава,

Услужлива і нелукава,

Мене до батька поведи;

Я проходився б ради скуки

Побачити пекельні муки,

Ану, на звізди погляди.

 

²⁴ Не перший я, та й не послідній,

Іду до пекла на поклон:

Орфей який уже негідний,

Та що ж йому зробив Плутон;

А Геркулес як увалився,

То так у пеклі розходився,

Що всіх чортяк порозганяв.

Ану! Черкнім — а для охоти

Тобі я дам на дві охвоти...

Та ну ж! скажи, щоб я вже знав”.

 

²⁵ “Огнем, як бачу, ти іграєш, —

Йому дала яга одвіт: —

Ти пекла, бачу, ще не знаєш,

Не мил тобі уже десь світ.

Не люблять в пеклі жартовати,

Повік тобі дадуться знати,

От тілько ніс туди посунь;

Тобі там буде не до чмиги,

Як піднесуть із отцом фиги,

То зараз вхопить тебе лунь.

 

²⁶ Коли ж сю маєш ти охоту

У батька в пеклі побувать,

Мені дай зараз за роботу,

То я приймуся мусовать,

Як нам до пекла довалитись

І там на мертвих подивитись;

Ти знаєш — дурень не бере:

У нас хоть трохи хто тямущий,

Уміє жить по правді сущій,

То той, хоть з батька, то здере.

 

²⁷ Поким же що, то ти послухай

Того, що я тобі скажу,

І голови собі не чухай...

Я в пекло стежку покажу:

В лісу великому, густому,

Непроходимому, пустому

Якеєсь дерево росте;

На нім кислиці не простії

Ростуть — як жар, всі золотії,

І деревце те не товсте.

 

²⁸ Із дерева сього зломити

Ти мусиш гільку хоть одну;

Без неї бо ні підступити

Не можна перед сатану;

Без гільки і назад не будеш

І душу з тілом ти погубиш,

Плутон тебе закабалить.

Іди ж, та пильно приглядайся,

На всі чотири озирайся,

Де деревце те заблищить.

 

²⁹ Зломивши ж, зараз убирайся,

Якмога швидше утікай;

Не становись, не оглядайся

І уха чим позатикай;

Хоть будуть голоса кричати,

Щоб ти оглянувся, прохати,

Гляди, не озирайсь, біжи.

Вони, щоб тілько погубити,

То будуть все тебе манити;

От тут себе ти покажи”.

 

³⁰ Я га тут чортзна-де дівалась,

Еней остався тілько сам,

Йому все яблуня здавалась,

Покою не було очам;

Шукать її Еней попхався,

Втомивсь, засапавсь, спотикався,

Поки прийшов під темний ліс;

Коловсь сердешний об тернину,

Пошарпався весь об шипшину,

Було таке, що рачки ліз.

 

³¹ Сей ліс густий був несказанно,

І сумно все в йому було;

Щось вило там безперестанно

І страшним голосом ревло;

Еней, молитву прочитавши

І шапку цупко підв'язавши,

В лісную гущу і пішов,

Ішов і утомивсь чимало,

І надворі тогді смеркало,

А яблуні ще не знайшов.

 

³² Уже він начинав боятись,

На всі чотири озиратись;

Трусивсь, та нікуди діватись,

Далеко тяжко в ліс забравсь;

А гірше ще його злякало,

Як щось у очах засіяло,

От тут-то берега пустивсь;

А послі дуже удивився,

Як під кислицей опинився, —

За гільку зараз ухвативсь.

 

³³ І не подумавши німало,

Нап'явсь, за гілечку смикнув,

Аж дерево те затріщало,

І зараз гільку одчахнув.

І дав чимдуж із лісу драла,

Що аж земля під ним дрижала,

Біг так, що сам себе не чув;

Біг швидко, не остановлявся,

Увесь об колючки подрався;

Як чорт, у реп'яхах ввесь був.

 

³⁴ Прибіг к троянцям, утомився

І оддихати простягнувсь;

Як хлюща, потом ввесь облився,

Трохи-трохи не захлебнувсь.

Звелів з бичні волів пригнати,

Цапів з вівцями припасати,

Плутону в жертву принести,

І всім богам, що пеклом правлять

І грішних тормошать і давлять,

Щоб гніву їм не навести.

 

³⁵ Як тілько темна та пахмурна

Із неба зслизла чорна ніч;

Година ж стала балагурна,

Як звізди повтікали пріч;

Троянці всі заворушились,

Завештались, закамешились

На жертву приганять биків;

Дяки з попами позбирались,

Зовсім служити всі прибрались,

Огонь розкладений горів.

 

³⁶ Піп зараз взяв вола за роги

І в лоб обухом зацідив,

І взявши голову між ноги,

Ніж в черево і засадив;

І виняв тельбухи з кишками,

Розклав гарненько їх рядами

І пильно кендюх розглядав;

Енею послі божу волю

І всім троянцям добру долю,

Мов по звіздам, все віщовав.

 

³⁷ Як тут з скотиною возились

І харамаркали дяки,

Як вівці і цапи дрочились,

В різницях мов ревли бики;

Сивилла тут де не взялася,

Запінилася і тряслася,

І галас зараз підняла:

“К чортам ви швидче всі ізгиньте,

Мене з Енеєм тут покиньте,

Не ждіть, щоб тришия дала.

53

³⁸ А ти, — мовляла ко Енею: —

Моторний, смілий молодець,

Прощайся з юрбою своєю,

Ходім лиш в пекло — там отець

Нас твій давно вже дожидає

І, може, без тебе скучає.

Ану, пора чимчиковать.

Возьми на плечі з хлібом клунок;

Нехай йому лихий прасунок,

Як голодом нам помирать.

 

³⁹ Не йди в дорогу без запасу,

Бо хвіст од голоду надмеш;

І де-где инчого ти часу

І крихти хліба не найдеш;

Я в пекло стежку протоптала,

Я там не раз, не два бувала,

Я знаю тамошній народ;

Дорожки всі, всі уголочки,

Всі закоморочки, куточки,

Уже не первий знаю год”.

 

⁴⁰ Еней в сю путь якраз зібрався,

Шкапові чоботи набув,

Підтикався, підперезався

І пояс цупко підтягнув;

А в руки добру взяв дрючину,

Обороняти злу личину,

Як лучиться де од собак.

А послі за руки взялися,

Прямцем до пекла поплелися,

Пішли на прощу до чортяк.

 

⁴¹ Тепер же думаю, гадаю,

Трохи не годі і писать;

Ізроду пекла я не знаю,

Нездатний, далебі, брехать;

Хіба, читателі, пождіте,

Вгамуйтесь трохи, не галіте,

Піду я до людей старих;

Щоб їх о пеклі розпитати

І попрошу їх розказати,

Що чули од дідів своїх.

 

⁴² Виргилій же, нехай царствує,

Розумненький був чоловік,

Нехай не вадить, як не чує,

Та в давній дуже жив він вік.

Не так тепер і в пеклі стало,

Як в старину колись бувало

І як покійник написав;

Я, може, що-небудь прибавлю;

Переміню і що оставлю,

Писну — як од старих чував.

 

⁴³ Еней з Сивиллою хватались,

До пекла швидче щоб прийти,

І дуже пильно приглядались,

До пекла двері як найти.

Як ось перед якуюсь гору

Прийшли, і в ній велику нору

Знайшли і вскочили туди.

Пішли під землю темнотою,

Еней все щупався рукою,

Щоб не ввалитися куди.

 

⁴⁴ Ся улиця вела у пекло,

Була вонюча і грязна;

У ній і вдень було, мов смеркло,

Од диму вся була чадна;

Жила з сестрою тут Дрімота,

Сестра же звалася Зівота,

Поклон сі перші оддали

Тімасі нашому Енею

З його старою попадею —

І послі далі повели.

 

⁴⁵ А потім Смерть до артикулу

Ім воздала косою честь,

Наперед стоя калавуру,

Який у її мосці єсть:

Чума, война, харцизтво, холод,

Короста, трясця, парші, голод;

За сими ж тут стояли в ряд:

Холера, шолуді, бешиха

 І всі мирянські, знаєш, лиха,

Що нас без милости морять.

 

⁴⁶ Іще ж не все тут окошилось,

Іще брела ватага лих:

За смертію слідом валилось

Жінок, свекрух і мачух злих.

Відчими йшли, тесті-скуп'яги,

Зяті і свояки-мотяги,

Сердиті шурини, брати,

Зовиці, невістки, ятровки —

Що все гризуться без умовки —

І всякі тут були кати.

 

⁴⁷ Якіїсь злидні ще стояли,

Жовали все в зубах папір,

В руках каламарі держали,

За уха настромляли пір.

Се все десятські та соцькії,

Начальники, п'явки людськії

І всі прокляті писарі;

Ісправники все ваканцьові,

Судді і стряпчі безтолкові,

Повірені, секретарі.

 

⁴⁸ За сими йшли святі понури,

Що не дивились і на світ,

Смиренної були натури,

Складали руки на живіт;

Умильно богу все молились,

На тиждень днів по три пестились

І вслух не лаяли людей;

На чотках мир пересуждали

І вдень ніколи не гуляли,

Вночі ж було не без гостей.

 

 

⁴⁹ Насупротив сих окаянниць

Квартал був цілий волоцюг,

Моргух, мандрьох, ярижниць, п'яниць

І бахурів на цілий плуг;

З бстриженими головами,

З підрізаними пеленами,

Стояли хльорки наголо.

І панночок фільтіфікетних,

Лакеїв гарних і дотепних,

Багацько дуже щось було.

 

⁵⁰ І молодиці молоденькі,

Що вийшли заміж за старих,

Що всякий час були раденькі

Потішить парнів молодих;

І ті тут молодці стояли,

Що недотепним помагали

Для них сімейку розплодить;

А діти гуртові кричали,

Своїх паньматок проклинали,

Що не дали на світі жить.

 

⁵¹ Еней хоть сильно тут дивився

Такій великій новині,

Та вже од страху так трусився,

Мов сидя охляп на коні.

Побачивши ж іще іздалі,

Які там дива плазовали,

Кругом, куди ні поглядиш,

Злякавсь, к Сивиллі прихилився.

Хватавсь за дергу і тулився,

Мов од кота в коморі миш.

 

⁵² Сивилла в дальший путь таскала,

Не баскаличивсь би та йшов;

І так швиденько поспішала,

Еней не чув аж підошов,

Хватаючися за ягою;

Як ось уздріли пред собою

Чрез річку в пекло перевіз.

Ся річка Стиксом називалась,

Сюди ватага душ збиралась,

Щоб хто на той бік перевіз.

 

⁵³ І перевізчик тут явився,

Як циган, смуглой цери був,

Од сонця ввесь він попалився

І губи, як арап, оддув;

Очища в лоб позападали,

Сметаною позапливали,

А голова вся в ковтунах;

Із рота слина все котилась,

Як повстка, борода скомшилась,

Всім задавав собою страх.

 

⁵⁴ Сорочка, зв'язана узлами,

Держалась всилу на плечах,

Попричепляна мотузками,

Як решето, була в дірках;

Замазана була на палець,

Засалена, аж капав смалець,

Обутий в драні постоли;

Із дір онучі волочились,

Зовсім, хоть вижми, помочились,

Пошарпані штани були.

 

⁵⁵ За пояс лико одвічало,

На йому висів гаманець;

Тютюн, і люлька, і кресало,

Лежали губка, кремінець.

Хароном перевізник звався,

Собою дуже величався,

Бо і не в шутку був божок:

З крючком весельцем погрібався.

По Стиксові, як стрілка, мчався,

Був човен легкий, як пушок.

 

⁵⁶ На ярмарку як слобожане

Або на красному торгу

До риби товпляться миряне,

Було на сьому так лугу.

Душа товкала душу в боки

І скреготали, мов сороки;

Той пхавсь, той сунувсь, инчий ліз;

Всі м'ялися, перебирались,

Кричали, спорили і рвались,

І всяк хотів, його щоб віз.

 

⁵⁷ Як гуща в сирівці іграє,

Шиплять, як кваснуть, буряки,

Як против сонця рій гуляє,

Гули сі так небораки,

Харона, плачучи, прохали,

До його руки простягали,

Щоб взяв з собою на каюк;

Но сей того плачу байдуже,

На просьби уважав не дуже:

Злий з сина був старий дундук.

 

⁵⁸ І знай, що все веслом махає

І в морду тиче хоч кому,

Од каюка всіх одганяє,

А по вибору своєму

Потрошечку в човен сажає,

І зараз човен одпихає,

На другий перевозить бік;

Кого не візьме, як затнеться,

Тому сидіти доведеться,

Гляди — і цілий, може, вік.

 

⁵⁹ Еней в кагал сей як убрався,

Щоб зближитися к порому;

То з Палінуром повстрічався,

Штурмановав що при йому.

Тут Палінур пред ним заплакав,

Про долю злу свою балакав,

Що через річку не везуть;

Но баба зараз розлучила,

Енею в батька загвоздила,

Щоб довго не базікав тут.

 

⁶⁰ Попхались к берегу поближче,

Прийшли на самий перевіз,

Де засмальцьований дідище

Вередовав, як в греблі біс;

Кричав буцімто навіжений,

І кобенив народ хрещений,

Як водиться в шиньках у нас;

Досталось родичам сердешним,

Не дуже лаяв словом гречним,

Нехай же зносять в добрий час.

 

⁶¹ Харон, таких гостей уздрівши,

Оскілками на їх дививсь,

Як бик скажений заревівши,

Запінивсь дуже і озливсь:

“Відкіль такії се мандрьохи,

І так уже вас тут не трохи,

Якого чорта ви прийшли?

Вас треба хати холодити!

Вас треба так опроводити,

Щоб ви і місця не найшли.

 

⁶² Геть, преч, вбирайтесь відсіль к чорту,

Я вам потилишника дам;

Поб'ю всю пику, зуби, морду,

Аж не пізна вас дідько сам;

Ійон же як захрабровали,

Живі сюди примандровали,

Бач, гиряві, чого хотять!

Не дуже я на вас покваплюсь,

Тут з мертвими ось не управлюсь,

Що так над шиєю стоять”.

 

⁶³ Сивилла бачить, що не шутка,

Бо дуже сердиться Харон;

Еней же був собі плохутка;

Дала стариганю поклон:

“Та ну, на нас лиш придивися, —

Сказала, — дуже не гнівися,

Не сами ми прийшли сюди;

Хіба ж мене ти не пізнаєш,

Що так кричиш, на нас гукаєш —

Оце невидані біди!

 

⁶⁴ Ось глянься, що оце такеє!

Утихомирся, не бурчи;

Ось деревце, бач, золотеє,

Тепер же, коли хоч, мовчи”.

Потім все дрібно розказала,

Кого до пекла провожала,

До кого, як, про що, за чим.

Харон же зараз схаменувся,

Разів з чотири погребнувся

І з каючком причалив к ним.

 

⁶⁵ Еней з Сивиллою своєю

Не мішкавши в човен ввійшли;

Кальною річкою сією

На той бік в пекло поплили;

Вода в розколини лилася,

Що аж Сивилла піднялася,

Еней боявсь, щоб не втонуть,

Но пан Харон наш потрудився,

На той бік так перехопився,

Що нільзя оком ізмигнуть.

 

⁶⁶ Приставши, висадив на землю;

Взяв пів-алтина за труди,

За працьовиту свою греблю,

І ще сказав, іти куди.

Пройшовши відсіль гонів з двоє,

Побравшись за руки обоє,

Побачили, що ось лежав

У бур'яні бровко муругий,

Три голови мав пес сей мурий,

Він на Енея загарчав.

 

⁶⁷ Загавкав грізно в три язики,

Уже був кинувсь і кусать,

Еней підняв тут крик великий,

Хотів чимдуж назад втікать.

Аж баба хліб бровку шпурнула

І горло глевтяком заткнула,

То він за кормом і погнавсь;

Еней же з бабою старою,

То сяк, то так, попід рукою,

Тихенько од бровка убравсь.

 

⁶⁸ Тепер Еней убрався в пекло,

Прийшов зовсім на инчий світ;

Там все поблідло і поблекло,

Нема ні місяця, ні звізд,

Там тілько тумани великі,

Там чутні жалобниї крики,

Там мука грішним не мала.

Еней з Сивиллою гляділи,

Якії муки тут терпіли,

Якая кара всім була.

 

⁶⁹ Смола там в пеклі клекотіла

І грілася все в казанах,

Живиця, сірка, нефть кипіла;

Палав огонь, великий страх!

В смолі сій грішники сиділи

І на огні пеклись, горіли.

Хто, як, за віщо заслужив.

Пером не можна написати,

Не можна і в казках сказати.,

Яких було багацько див!

 

⁷⁰ Панів за те там мордовали

І жарили зо всіх боків,

Що людям льготи не давали

І ставили їх за скотів.

За те вони дрова возили,

В болотах очерет косили,

Носили в пекло на підпал.

Чорти за ними приглядали,

Залізним пруттям підганяли,

Коли який з них приставав.

 

⁷¹ Огненним пруттям оддирали

Кругом на спину і живіт,

Себе що сами убивали,

Яким остив наш білий світ.

Гарячим дьогтем заливали,

Ножами під боки штрикали,

Щоб не хапались умирать.

Робили розниї їм муки,

Товкли у мужчирях їм руки,

Не важились щоб убивать.

 

⁷² Багатим та скупим вливали

Розтопленеє срібло в рот,

А брехунів там заставляли

Лизать гарячих сковород;

Які ж ізроду не .женились,

Та по чужим куткам живились,

Такі повішані на крюк,

Зачеплені за теє тіло,

На світі що грішило сміло

І не боялося сих мук.

 

⁷³ Всім старшинам тут без розбору,

Панам, підпанкам і слугам

Давали в пеклі добру хльору,

Всім по заслузі, як котам.

Тут всякиї були цехмистри,

І ратмани, і бургомистри,

Судді, підсудки, писарі,

Які по правді не судили

Та тілько грошики лупили

І одбирали хабарі.

 

⁷⁴ І всі розумні филозопи,

Що в світі вчились мудровать;

Ченці, попи і крутопопи,

Мирян щоб знали научать;

Щоб не ганялись за гривнями,

Щоб не возились з попадями,

Та знали церков щоб одну;

Ксьондзи до баб щоб не іржали,

А мудрі звізд щоб не знімали —

Були в огні на самім дну.

 

⁷⁵ Жінок своїх що не держали

В руках, а волю їм давали,

По весіллях їх одпускали,

Щоб часто в приданках були

І до півночі там гуляли,

І в гречку деколи скакали,

Такі сиділи всі в шапках,

І з превеликими рогами,

З зажмуреними всі очами,

В кип'ячих сіркой казанах.

 

⁷⁶ Батьки, які синів не вчили,

А гладили по головах,

І тілько знай що їх хвалили,

Кипіли в нефті в казанах;

Що через їх синки в ледащо

Пустилися, пішли в нінащо,

А послі чубили батьків,

І всею силою бажали,

Батьки щоб швидче умирали,

Щоб їм принятись до замків.

 

⁷⁷ І ті були там лагоминці,

Піддурювали що дівок,

Що в вікна дрались по драбинці

Під темний, тихий вечерок;

Що будуть сватать їх, брехали,

Підманювали, улещали,

Поки добрались до кінця;

Поки дівки од перечосу

До самого товстіли носу,

Що сором послі до вінця.

 

⁷⁸ Були там купчики проворні,

Що їздили по ярмаркам,

І на аршинець на підборний

Поганий продавали крам.

Тут всякії були пронози,

Перекупки і шмаровози,

Жиди, міняйли, шинькарі.

І ті, що фиги-миги возять,

Що в боклагах гарячий носять,

Там всі пеклися крамарі.

 

⁷⁹ Паливоди і волоцюги,

Всі зводники і всі плути;

Ярижники і всі п'янюги,'

Обманщики і всі моти,

Всі ворожбити, чародії,

Всі гайдамаки, всі злодії,

Шевці, кравці і ковалі;

Цехи: різницький, коновальський,

Кушнірський, ткацький, шаповальський

Кипіли в пеклі всі в смолі.

 

⁸⁰ Там всі невірні і христьяне,

Були пани і мужики,

Була там шляхта і міщане.

І молоді, і старики;

Були багаті і убогі,

Прямі були і кривоногі,

Були видющі і сліпі,

Були і штатські, і воєнні,

Були і панські, і казенні,

Були миряне і попи.

 

⁸¹ Гай! гай! та нігде правди діти,

Брехня ж наробить лиха більш;

Сиділи там скучні піїти,

Писарчуки поганих вірш,

Великії терпіли муки,

їм зв'язані були і руки,

Мов у татар терпіли плін.

От так і наш брат попадеться,

Що пише, не остережеться,

Який же втерпить його хрін!

 

⁸² Якусь особу мацапуру

Там шкварили на шашлику,

Гарячу мідь лили за шкуру

І розпинали на бику.

Натуру мав він дуже бридку,

Кривив душею для прибитку,

Чужеє оддавав в печать;

Без сорома, без бога бувши

І восьму заповідь забувши,

Чужим пустився промишлять.

 

⁸³ Еней як відсіль відступився

І далі трохи одійшов,

То на другеє нахопився,

Жіночу муку тут найшов.

В другім зовсім сих каравані

Піджарьовали, як у бані,

Що аж кричали на чім світ;

Оці то галас ісправляли,

Гарчали, вили і пищали,

Після куті мов на живіт.

 

⁸⁴ Дівки, баби і молодиці

Кляли себе і ввесь свій рід,

Кляли всі жарти, вечерниці,

Кляли і жизнь, і білий світ;

За те їм так там задавали,

Що через міру мудровали

І верховодили над всім;

Хоть чоловік і не онеє,

Коли же жінці, бачиш, теє,

То треба угодити їй.

 

⁸⁵ Були там чесні постомолки,

Що знали весь святий закон,

Молилися без остановки

І били сот по п'ять поклон,

Як в церкві між людьми стояли,

І головами все хитали,

Як же були на самоті,

То молитовники ховали,

Казились, бігали, скакали

І гірше дещо в темноті.

 

⁸⁶ Були і тії там панянки,

Що наряжались на показ;

Мандрьохи, хльорки і діптянки,

Що продають себе на час.

Сі в сірці і в смолі кипіли

За те, що жирно дуже їли

І що їх не страшив і піст;

Що все прикушовали губи,

І скалили біленькі зуби,

І дуже волочили хвіст.

 

⁸⁷ Пеклись тут гарні молодиці,

Аж жаль було на них глядіть,

Чорняві, повні, милолиці;

І сі тут мусили кипіть,

Що замуж за старих ходили

І мишаком їх поморили,

Щоб послі гарно погулять

І з парубками поводитись,

На світі весело нажитись

І не голодним умирать.

 

⁸⁸ Якіїсь мучились там птахи

З куделями на головах;

Се чесниї, не потіпахи,

Були тендітні при людях;

А без людей — не можна знати

Себе чим мали забавляти,

Про те лиш знали до дверей.

Ім тяжко в пеклі докоряли,

Смоли на щоки наліпляли,

Щоб не дурили так людей.

 

⁸⁹ Бо щоки терли манією,

А блейвасом і ніс, і лоб,

Щоб краскою, хоть не своєю,

Причаровать к собі кого б;

Із ріпи підставляли зуби,

Я лозили все смальцем губи,

Щоб підвести на гріх людей;

Пиндючили якіїсь бочки,

Мостили в пазусі платочки,

В которих не було грудей.

 

⁹⁰ За сими по ряду шкварчали

В розпалених сковородах

Старі баби, що все ворчали,

Базікали по всіх ділах;

Все тілько старину хвалили,

А молодих товкли та били,

Не думали ж, які були,

Іще як сами дівовали

Та з хлопцями як гарцювали,

Та й по дитинці привели.

 

⁹¹ Відьом же тут колесовали

І всіх шептух і ворожок,

Там жили з них чорти мотали

І без витушки на клубок;

На припічках щоб не орали,

У комини щоб не літали,

Не їздили б на упирях;

І щоб дощу не продавали,

Вночі людей щоб не лякали,

Не ворожили б на бобах.

 

⁹² А зводницям таке робили,

Що цур йому вже і казать,

На гріх дівок що підводили

І сим учились промишлять;

Жінок од чоловіків крали

І волоцюгам помагали

Рогами людський лоб квічать;

Щоб не своїм не торговали,

Того б на одкуп не давали,

Що треба про запас держать.

 

⁹³ Еней там бачив щось немало

Кип'ящих мучениць в смолі,

Як з кабанів топилось сало,

Так шкварилися сі в огні;

Були і світські, і черниці,

Були дівки і молодиці,

Були і паньї, й панночки;

Були в свитках, були в охвотах,

Були в дульєтах і в капотах,

Були всі грішні жіночки.

 

⁹⁴ Но се були все осуждені,

Які померли не тепер;

Без суду ж не палив пекельний

Огонь, недавно хто умер;

Сі всі були в другім загоні,

Якби лошата або коні,

Не знали попадуть куда;

Еней, на перших подивившись

І о бідах їх пожурившись,

Пішов в другії ворота.

 

⁹⁵ Еней, ввійшовши в сю кошару,

Побачив там багацько душ,

Вмішавшися між сю отару,

Як між гадюки чорний уж.

Тут розні душі похожали,

Все думали та все гадали,

Куди-то за гріхи їх впруть.

Чи в рай їх пустять веселитись,

Чи, може, в пекло пошмалитись

І за гріхи їм носа втруть.

 

⁹⁶ Було їм вільно розмовляти

Про всякії свої діла,

І думати, і мізковати —

Яка душа, де, як жила;

Багатий тут на смерть гнівився,

Що він з грішми не розлічився,

Кому і кілько треба дать;

Скупий же тосковав, нудився,

Що він на світі не нажився

І що не вспів і погулять.

 

⁹⁷ Сутяга толковав укази,

І що то значить наш Статут;

Розказовав свої прокази,

На світі що робив сей плут.

Мудрець же физику провадив,

І толковав якихсь монадів,

І думав, відкіль взявся світ?

А мартопляс кричав, сміявся,

Розказовав і дивовався,

Як добре знав жінок дурить.

 

⁹⁸ Суддя там признавався сміло,

Що з гудзиками за мундир

Таке переоначив діло,

Що, може б, навістив Сибір;

Та смерть ізбавила косою,

Що кат легенькою рукою

Плечей йому не покропив.

А лікар скрізь ходив з ланцетом,

З слабительним і спермацетом

І чванивсь, як людей морив.

 

⁹⁹ Ласощохлисти похожали,

Всі фертики і паничі,

На пальцях ногтики кусали,

Розприндившись, як павичі;

Все очі вгору піднімали,

По світу нашому вздихали,

Що рано їх побрала смерть;

Що трохи слави учинили,

Не всіх на світі подурили,

Не всім успіли морду втерть.

 

¹⁰⁰ Моти, картьожники, п'янюги

І весь проворний чесний род;

Лакеї, конюхи і слуги,

Всі кухарі і скороход,

Побравшись за руки, ходили

І все о плутнях говорили,

Які робили, як жили,

Як паней і панів дурили,

Як по шиньках вночі ходили

І як з кишень платки тягли.

 

¹⁰¹ Там придзигльованки журились,

Що нікому вже підморгнуть,

За ними більш не волочились,

Тут їх заклекотіла путь;

Баби тут більш не ворожили

І простодушних не дурили.

Які ж дівок охочі бить,

Зубами з серця скреготали,

Що наймички їх не вважали

І не хотіли їм годить.

 

¹⁰² Еней уздрів свою Дидону,

Ошмалену, мов головня,

Якраз по нашому закону

Пред нею шапочку ізняв:

“Здорова! — глянь... де ти взялася?

І ти, сердешна, приплелася

Із Карфагени аж сюди?

Якого біса ти спеклася,

Хіба на світі нажилася?

Чорт мав тобі десь і стида.

 

¹⁰³ Така смачная молодиця,

І глянь! умерла залюбки...

Рум'яна, повна, білолиця,

Хто гляне, то лизне губки;

Тепер з тебе яка утіха?

Ніхто не гляне і для сміха,

Навік тепер пропала ти!

Я, далебі, в тім не виною,

Що так роз'їхався з тобою,

Мені приказано втекти.

 

¹⁰⁴ Тепер же, коли хоч, злигаймось

І нумо жить так, як жили,

Тут закурім, заженихаймось,

Не розлучаймось ніколи;

Ходи, тебе я помилую,

Прижму до серця — поцілую...”

Йому ж: Дидона наодріз

Сказала: “К чорту убирайся,

На мене більш не женихайся...

Не лізь! Бо розіб'ю і ніс!”

 

¹⁰⁵ Сказавши, чортзна-де пропала,

Еней не знав, що і робить.

Коли б яга не закричала,

Що довго годі говорить,

То, може б, там і застоявся

І, може, той пори дождався,

Щоб хто і ребра полічив:

Щоб з вдовами не женихався,

Над мертвими не наглумлявся,

Жінок любов'ю не морив.

 

¹⁰⁶ Еней з Сивиллою попхався

В пекельную подалі глуш;

Як на дорозі повстрічався

З громадою знакомих душ.

Тут всі з Енеєм обнімались,

Чоломкались і ціловались,

Побачивши князька свого;

Тут всяк сміявся, реготався,

Еней до всіх їх доглядався,

Знайшов з троянців ось кого:

 

¹⁰⁷ Педька, Терешка, Шеліфона,

Панька, Охріма і Харка,

Леська, Олешка і Сізьона,

Пархомаї їська і Феська,

Стецька, Ониська, Опанаса,

Свирида, Лазаря, Тараса,

Були Денис, Остап, Овсій

І всі троянці, що втопились,

Як на човнах з ним волочились,

Тут був Вернигора Мусій.

 

¹⁰⁸ Жидівська школа завелася,

Великий крик всі підняли,

І реготня де не взялася,

Тут всяку всячину верзли;

Згадали чорт знає колишнє,

Балакали уже і лишнє,

І сам Еней тут розходивсь;

Щось балагурили довгенько,

Хоть ізійшлися і раненько,

Та пан Еней наш опізнивсь.

 

¹⁰⁹ Сивиллі се не показалось,

Що так пахолок застоявсь,

Що дитятко так розбрехалось,

Уже і о світі не знавсь;

На його грізно закричала,

Залаяла, запорощала,

Що аж Еней ввесь затрусивсь.

Троянці также всі здригнули

І врозтич, хто куди, махнули,

Еней за бабою пустивсь.

 

¹¹⁰ Ішли, і як би не збрехати,

Трохи не з пару добрих гін,

Як ось побачили і хати,

І ввесь Плутонів царський дім.

Сивилла пальцем указала

І так Енеєві сказала:

“Ось тут і пан Плутон живе

Із Прозерпиною своєю,

До їх-то на поклон з гіллею

Тепер я поведу тебе”.

 

¹¹¹ І тілько що прийшли к воротам

І в двір пустилися чвалать,

Як баба бридка, криворота:

“Хто йде?” — їх стала окликать.

Мерзенне чудо се стояло

І било під двором в клепало,

Як в панських водиться дворах;

Обмотана вся ланцюгами,

Гадюки вилися клубками

На голові і на плечах.

 

¹¹² Вона без всякого обману

І щиро без обиняків

Робила грішним добру шану,

Ремнями драла, мов биків;

Кусала, гризла, бичовала,

Кришила, шкварила, щипала,

Топтала, дряпала, пекла,

Порола, корчила, пиляла,

Вертіла, рвала, шпиговала

І кров із тіла їх пила.

 

¹¹³ Еней, бідняжка, ізлякався

І ввесь, як крейда, побілів,

І зараз у яги спитався,

Хто їй так мучити велів?

Вона йому все розказала

Так, як сама здорова знала,

Що в пеклі є суддя Еак;

Хоть він на смерть не осуждає,

Та мучити повеліває,

І як звелить — і мучать так.

 

¹¹⁴ Ворота сами одчинились,

Не смів ніхто їх задержать,

Еней з Сивиллою пустились,

Щоб Прозерпині честь оддать.

І піднести їй на болячку

Ту суто золоту гіллячку,

Що сильно так вона бажа.

Но к ній Енея не пустили,

Прогнали, трохи і не били,

Бо хиріла їх госпожа.

 

¹¹⁵ А далі вперлися в будинки

Підземного сього царя,

Ні гич, ні гариля пилинки,

Було все чисто, як зоря;

Цвяховані були там стіни

І вікна всі з морської піни;

Шумиха, оливо, свинець,

Блищали міді там і криці,

Всі убрані були світлиці;

По правді, панський був дворець.

 

¹¹⁶ Еней з ягою розглядали

Всі дива там, які були,

Роти свої пороззявляли

І очі на лоби п'яли;

Проміж собою все зглядались —

Всьому дивились, осміхались,

Еней то цмокав, то свистав.

От тут-то душі ликовали,

Що праведно в миру живали,

Еней і сих тут навіщав.

 

¹¹⁷ Сиділи, руки поскладавши,

Для них все празники були;

Люльки курили, полягавши,

Або горілочку пили,

Не тютюнкову і не пінну,

Но третьопробну, перегінну,

Настояную на бодян;

Під челюстями запікану,

І з ганусом, і до калгану,

В ній був і перець, і шапран.

 

¹¹⁸ І ласощі все тілько їли,

Сластьони, коржики, стовпці,

Варенички пшеничні, білі,

Пухкі з кав'яром буханці;

Часник, рогіз, паслін, кислиці,

Козельці, терн, глід, полуниці,

Крутиї яйця з сирівцем;

І дуже вкусную яєшню,

Якусь німецьку, не тутешню,

А запивали все пивцем.

 

¹¹⁹ Велике тут було роздолля

Тому, хто праведно живе,

Так, як велике безголов'я

Тому, хто грішну жизнь веде;

Хто мав к чому яку охоту,

Тут утішався тим до поту;

Тут чистий був розгардіяш:

Лежи, спи, їж, пий, веселися,

Кричи, мовчи, співай, крутися;

Рубайсь — так і дадуть палаш.

 

¹²⁰ Ні чванились, ні величались,

Ніхто не знав тут мудровать,

Крий боже, щоб ні догадались

Брат з брата в чім покепковать;

Ні сердилися, ні гнівились,

Ні лаялися і не бились,

А всі жили тут люб'язно;

Тут всякий гласно женихався.

Ревнивих ябед не боявся,

Було вобще все за одно.

 

¹²¹ Ні холодно було, ні душно,

А саме так, як в сіряках,

І весело, і так не скучно,

На великодних як святках;

Коли кому що захотілось,

То тут як з неба і вродилось,

От так-то добрі тут жили.

Еней, се зрівши, дивовався

І тут яги своєй спитався,

Які се праведні були?

 

¹²² “Не думай, щоб були чиновні, —

Сивилла сей дала одвіт, —

Або що грошей скрині повні,

Або в яких товстий живіт;

Не ті се, що в цвітних жупанах,

В карамзинах або сап'янах;

Не ті ж, що з книгами в руках,

Не рицарі, не розбишаки;

Не ті се, що кричать: “і паки”,

Не ті, що в золотих шапках.

 

¹²³ Се бідні нищі навіжені

Що дурнями зчисляли їх

Старці хромі сліпорождені

З яких був людський глум і сміх

Се що з порожніми сумками

Жили голодні під тинами,

Собак дражнили по дворах,

Се ті, що біг дасть получали,

Се ті, яких випроважали

В потилюцю і по плечах.

 

¹²⁴ Се вдови бідні, безпомощні,

Яким приюту не було;

Се діви чесні, непорочні

Яким спідниці не дуло;

Се що без родичів остались...

І сиротами називались,

А послі вбгались і в оклад;

Се що проценту не лупили,

Що людям помагать любили,

Хто чим багат, то тим і рад.

 

¹²⁵ Тут также старшина правдива,

Бувають всякії пани;

Но тілько трохи сього дива,

Не квапляться на се вони!

Бувають військові, значкові,

І сотники, і бунчукові,

Які правдиву жизнь вели;

Тут люде всякого завіту,

По білому єсть кілько світу,

Которі праведно жили”.

 

¹²⁶ “Скажи ж, моя голубко сиза, —

Іще Еней яги спитав. —

Чом батька я свого Анхиза

І досі в вічі не видав?

Ні з грішними, ні у Плутона,

Хіба йому нема закона,

Куди його щоб засадить?”

“Він божої, — сказала, — крові,

І по Венериній любові,

Де схоче, буде там і жить”.

 

¹²⁷ Базікавши, зійшли на гору,

На землю сіли оддихать,

І, попотівши саме впору,

Тут принялися розглядать,

Анхиза щоб не прогуляти,

Обридло-бо і так шукати;

Анхиз же був тогді внизу,

І, похожавши по долині,

Об миленькій своїй дитині

Водив по мізку коверзу.

 

¹²⁸ Як глядь на гору ненароком,

І там свого синка уздрів,

Побіг старий не просто — боком

І ввесь од радости згорів.

Хватавсь з синком поговорити,

О всіх спитатись, розпросити

І повидатись хоть часок;

Енеєчка свого обняти,

По-батьківській поціловати,

Його почути голосок.

 

¹²⁹ “Здоров, синашу, ма дитятко! —

Анхиз Енеєві сказав. —

Чи се ж тобі таки не стидно,

Що довго я тебе тут ждав?

Ходім лишень к моїй господі,

Та поговорим на свободі,

За тебе будем мірковать”.

Еней стояв так, мов дубина,

Котилась з рота тілько слина,

Не смів мертвця поціловать.

 

¹³⁰ Анхиз, сю бачивши причину,

Чого синочок сумовав,

І сам хотів обнять дитину —

Та ба! уже не в ту попав;

Принявсь його щоб научати

І тайности йому сказати,

Який Енеїв буде плід,

Якії діти будуть жваві,

На світі зроблять скілько слави,

Яким то хлопцям буде дід.

 

¹³¹ Тогді-то в пеклі вечерниці

Лучились, бачиш, як на те,

Були дівки та молодиці

І там робили не пусте:

У ворона собі іграли,

Весільних пісеньок співали,

Співали тут і колядок;

Палили клоччя, ворожили,

По спині лещатами били,

Загадовали загадок.

 

¹³² Тут заплітали джерегелі,

Дробушечки на головах;

Скакали по полу вегері,

В тісної баби по лавках;

А в комин сужених питали,

У хатніх вікон підслухали,

Ходили в північ по пусткам;

До свічки ложечки палили,

Щетину із свині шмалили

Або жмурились по куткам.

 

¹³³ Сюди привів Анхиз Енея

І між дівок сих посадив;

Як неука і дуралея,

Принять до гурту їх просив;

І щоб обом їм услужили,

Як знають, так поворожили,

Що стрінеться з його синком:

Чи він хоть трохи уродливий,

К чому і як Еней щасливий,

Щоб всіх спитались ворожок.

 

¹³⁴ Одна дівча була гостренька

І саме ухо прехихе,

Швидка, гнучка, хвистка, порскенька,

Було з диявола лихе.

Вона тут тілько і робила,

Що всім гадала, ворожила,

Могуща в ділі тім була;

Чи брехеньки які сточити,

Кому імення приложити,

То так якраз і додала.

 

¹³⁵ Призвідця зараз ся шептуха

І примостилась к старику,

Йому шепнула біля уха

І завела з ним річ таку:

“Ось я синкові загадаю,

Поворожу і попитаю,

Йому що буде, розкажу;

Я ворожбу такую знаю,

Хоть що, по правді одгадаю,

І вже ніколи не збрешу”.

 

¹³⁶ І зараз в горщечок наклала

Відьомських разних-всяких трав,

Які на Костянтина рвала,

І те гніздо, що ремез клав:

Васильки, папороть, шевлію,

Петрів батіг і конвалію,

Любисток, просерень, чебрець;

І все се налила водою

Погожею, непочатою,

Сказавши скількось і словець.

 

¹³⁷ Горщок сей черепком накрила,

Поставила його на жар,

І тут Енея присадила,

Щоб огоньок він роздував;

Як розігрілось, зашипіло,

Запарилось, заклекотіло,

Ворочалося зверху вниз;

Еней наш насторочив уха,

Мов чоловічий голос слуха,

Те чує і старий Анхиз.

 

¹³⁸ Як стали роздувать пильніше,

Горщок той дужче клекотав,

Почули голос виразніше,

І він Енею так сказав:

“Енею годі вже журитись,

Од його має розплодитись

Великий і завзятий рід;

Всім світом буде управляти,

По всіх усюдах воювати,

Підверне всіх собі під спід.

 

¹³⁹ І Римськії поставить стіни,

В них буде жити, як в раю;

Великі зробить переміни

Во всім окружнім там краю;

Там буде жить та поживати,

Покіль не будуть ціловати

Ноги чиєїсь постола...

Но відсіль час тобі вбираться

І з панотцем своїм прощаться,

Щоб голова тут не лягла”.

 

¹⁴⁰ Сього Анхизу не бажалось,

Щоб попрощатися з синком,

І в голову йому не клалось,

Щоб з ним так бачитись мельком.

Та ба! вже нічим пособити,

Енея треба відпустити,

Із пекла вивести на світ.

Прощалися і обнімались,

Слізьми гіркими обливались —

Анхиз кричав, як в марті кіт.

 

¹⁴¹ Еней з Сивиллою старою

Із пекла бігли напростець;

Синок ворочав головою,

Поки аж не сховавсь отець;

Прийшов к троянцям помаленьку

І крався нишком, потихеньку,

Де їм велів себе пождать.

Троянці покотом лежали

І на дозвіллі добре спали —

Еней і сам уклався спать.

 

 

ЧАСТИНА ЧЕТВЕРТА

 

¹ Борщів як три не поденькуєш,

На моторошні засердчить;

І зараз тяглом закишкуєш,

І в буркоті закендюшить.

Коли ж що напхом з'язикаєш

І в тереб добре зживотаєш,

То на веселі занутрить;

Об лихо вдаром заземлюєш,

І ввесь забуд свій зголодуєш,

І біг до горя зачортить.

 

² Та що абищоти верзлялом,

Не казку кормом солов'ять:

Ось ну, закалиткуй брязкалом,

То радощі заденежать.

Коли давало сп'ятакуєш,

То, може, чуло зновинуєш,

Якщо з тобою спередить:

Куди на плавах човновати,

Як угодили Юнонати

І як Еней замінервить.

 

³ Мене за сю не лайте мову,

Не я її скомпоновав;

Сивиллу лайте безтолкову,

її се мізок змусовав:

Се так вона коверзовала,

Енеєві пророковала,

Йому де поступатись як;

Хотіла мізок закрутити,

Щоб грошей більше улупити,

Хоть бідний був Еней і так.

 

⁴ Та треба з лиха догадаться,

Як прийде узлом до чогось;

А з відьмою не торговаться,

Щоб хлипати не довелось.

Подяковав старую суку

Еней за добрую науку,

Шагів з дванадцять в руку дав.

Сивилла грошики в калитку,

Піднявши пелену і свитку, —

Ізслизла, мов лихий злигав.

 

⁵ Еней, ізбувши сучу бабу,

Якмога швидше на човни,

Щоб недала Юнона швабу,

Що опинився б в сатани.

Троянці, в човни, посідавши

І швидко їх поодпихавши,

По вітру гарно поплили;

Гребли з диявола всі дружно.

Що деяким аж стало душно,

По хвилі весельця гули.

 

⁶ Пливуть — аж вітри забурчали

І закрутили не шутя,

Завили різно, засвистали,

Нема Енеєві пуття!

І зачало човни бурхати,

То сторч, то набік колихати,

Що враг устоїть на ногах;

Троянці з ляку задрижали,

Я к лиху помогти — не знали;

Іграли тілько на зубах.

 

⁷ Як ось став вітер ущухати,

І хвилі трохи уляглись;

Став місяць з хмари виглядати,

І звізди на неt">Де:p><б;

І заАгу! Тцям полег клеко дp>

І звізтяжкея емарсерцспать.< дp>

І звУже бо дусь,

Куди давакмає ічовн;

То сторпосрохиорба ь.

 

⁷ Як оУже тці з ляглягамовь,

СлізМмаєричу дружпоом :p>

Ігралв лихимуєш, посідасти рть,

СлізБезпечно ь.

ІграАж ставть, мщик їх,tylпроноз:p>

ЙомуНа юєш,< впяк в ма ічоісинквоз:p>

Йомулв лихилавауп,tylрепет:

Се т“Пропаава дрми синква тутм:p>

Покіллисяймставзько ом так.душтм:p>

ПокіОо тніш насторрод ylпропа:p>

 

⁷ Як оЗакл ріос батідить: вн;<м:p>

ПокіІрми на мову,инемдp>

І звНе проплти м ніг упраи <м:p>

ПокіАилав не ylпропадемдp>

ІграЖти илавос бо путтцарицp>

І з Цирцея, лю пожичабатницp>

І з Іче е злая зубалюдейp>

Як розі лиш мовуць;<режу,

Щоб А їйилавос бісатапопаду,

Щоб Тихідитье всіх зубахвірейp>

 

⁷ Як оНдуть еш не хись< ногапабаp>

Щоб А з тяглпі еш раи тирмаp>

Прийшоопаав в масірко сатабаз тіp>

І заГот:<те шиї чогоярмаp>

І заП зшне хахлаць задрс боp>

Із пНдуть еш цап по засекозo:p>

ПокиА нічизапевсіхщчоговоломp>

Се тІуть еш тідлуздружпохож

І звДо ббо аря дбо а к.

І звАе, чулопі еш рабовкунo:p>

Та бf !supportEmptyParas]> 

⁷ Як оЛях цвуєш,

Завилигу печуйку так.жупанp>

ПокіІр“нступзвалям” краюд свіеp>

ЗавиА з блеє с в матабаранp>

Та бМоск<лаж вбодай б шутякозo:>

Завилимекекекав синкбородо:p>

Там А прус хвла..м зналии ріявp>

Якмога, зн

То сЯкче е Дойдногахчлм аєp>

То с ЕнейЧухрай угон дав.

Сивиf !supportEmptyParas]> 

⁷ Та щЦесарці хися ціложуравлям:p>

І звЦирцеї слу.

То с Еввос бо путім глч, тож<м:p>

То с сквапнійшийилаввсяктак.штукp>

І заСпів с втанцюраилаввстак.рукpp>

І звУміє тачижісаталов

Об лСейідитьряжен сатаобезян:p>

Що оОFAMILY: Arial; FONT-SIZE: 10pt">То с сквапнійшийилаввсяктак.штукp>

Йосап'оОFвос бо путім глч, тож<м:p>

7 Та щЦесарці хися ціложуравлям:p>

ТобаУміє тачижісаталов

Сивлаютезпечно ь.

Тебеть еш тідлуздружпохож

І 10ptPANнейЧухрай угон дав.

7 Та щЦесарці хися ціложуравлям:p>

І гн з тяглпі еш раи тирмаp>

І 'вЦирцеї слу.

Твиніаліянець жмову,члмрp>

гишпаE: 1рцеї слу.

Сє шведин вовкpt">Т10p ббо аря дбо а к.

NT-SIєопаав в масірко сатабаз тіp>

7 Та щЦесарці хися ціложуравлям:p>

неАинучFAMILY: Arial; FONT-SIZE: 10pt">То с сквапнійшийилаввсяктак.штукp>

ZEпанEFT; FOцеї слу.

І 1воєNнейЧухрай угон дав.

І молиізБезпечно ь.

Аину ж що напхом з'язикаєш

дмухну ж що напхом з'язикаєш

7 Та щЦесарці хися ціложуравлям:p>

КудE: 1ті де поступатись як;

ТоE: 10pt"ейЧухрай угон дав.

10ptе поступатись як;

7 Та щЦесарці хися ціложуравлям:p>

>Прий10pt-SI>І звtе поступатись як;

t">Іустил що напхом з'язикаєш

Куог зшне хахлаць задрс боp>

ІptE:ог AMILY: Arial; FONT-SIZE: 10pt">То с сквапнійшийилаввсяктак.штукp>

носом 10pнасіє тачижісаталов

ТобіщанаейЧухрай угон дав.

Тоддана що напхом з'язикаєш

Якшабас!”що напхом з'язикаєш< >

7 T-SIZE:о напхом зang=UK style="FONT-FAMILY: Arial; FONT-SIZE: 10pt"> Та щЦесарці хися ціложуравлям:p>

буONло човни бурхати,

Тодвіл що напхом з'язикаєш

родів” що напхом з'язикаєш

7 Та щЦесарці хися ціложуравлям:p>

То с сквапнійшийилаввсяктак.штукp>

<Завз FONTцар в ONT-був >ЩЛвізOісяць з хмари виглядати,

То с сквапнійшийилаввсяктак.штукp>

<ДЯ к -SIZE:Каїн,It">ТоалізO що напхом з'язикаєш

ПгаланціAMILY: Arial; FONT-SIZE: 10pt">То с сквапнійшийилаввсяктак.штукp>

<ДивившзБеIT-SIZE: 1 царяу лайте безтолкову,

Завилирялиху помогти — не знали;

mso-spacerun: yes"NT-SIZE:не зА в кітьки"IZашанкіАи">Пгра Енеєві пуття!

Тсухаря що напхом з'язикаєш

7 Та щЦесарці хися ціложуравлям:p>

І моргухинився б в сатани.

7 Та щЦесарці хися ціложуравлям:p>

ЩобтІче е злая зубалюдейp>

Ткислиptе поступатись як;

Щоб вичf !supportEmptyParas]> 

^{родн A росла1E: 1IZасив AMILY: Arial; FONT-SIZE: 10pt">То с сквапнійшийилаввсяктак.штукp>}

<Приступн A IZE: A t">Зас10сив AMILY: Arial; FONT-SIZE: 10pt">То с сквапнійшийилаввсяктак.штукp>

<Гнучк A юрлив A>І молодоопаав в масірко сатабаз тіp>

То с сквапнійшийилаввсяктак.штукp>

<Закин молодецьк-м- 0tE:, зн

7 Та щЦесарці хися ціложуравлям:p>

КласиNнейЧухрай угон дав.

Поквбасило човни бурхати,

 

^{ПочіAMILY: Arial; FONT-SIZE: 10pt">То с сквапнійшийилаввсяктак.штукp>}

Йоночіі з ляку задрижали,

⁷ Та щЦесарці хися ціложуравлям:p>

І питаізБезпечно ь.

чу; Йовз Fж що напхом з'язикаєш

7 Та щЦесарці хися ціложуравлям:p>

Кнеш10:ниNнейЧухрай угон дав.

І прикм0:ниNнейЧухрай угон дав.

ТогіНдкі з ляку задрижали,

Пбряжчал1неєві пуття!

кин ,Iбув Турн царьоt що напхом з'язикаєш

7 Та щЦесарці хися ціложуравлям:p>

Пдава Енеєві пуття!

7 Та щЦесарці хися ціложуравлям:p>

l; FOіє тачижісаталов

І 1воє що напхом з'язикаєш

водинився б в сатани.

к розаліянець жмову,члмрp>

КподивиТихідитье всіх зубахвірейp>

Пдуралозаліянець жмову,члмрp>

7 Та щЦесарці хися ціложуравлям:p>

ЛвізOаліянець жмову,члмрp>

То с сквапнійшийилаввсяктак.штукp>

<АжNT-SIАнхизова >ЩдиізOаліянець жмову,члмрp>

Кплем'я !supportEmptyParas]> 

^{врем'яAMILY: Arial; FONT-SIZE: 10pt">То с сквапнійшийилаввсяктак.штукp>}

<По-молодецьк 10pзакурил:MILY: Arial; FONT-SIZE: 10pt">То с сквапнійшийилаввсяктак.штукp>

<Горілку, пиво,lOед1E: 10рагFпаав в масірко сатабаз тіp>

">ватагинився б в сатани.

7 Та щЦесарці хися ціложуравлям:p>

лоднещо напхом з'язикаєш

 

Плящал1неєві пуття!

друг-м">Кхватал що напхом з'язикаєш

7 Та щЦесарці хися ціложуравлям:p>

І огіНкNпаав в масірко сатабаз тіp>

То с сквапнійшийилаввсяктак.штукp>

<Щ 10pt1ул і1все ptпоз'їда Енеєві пуття!

І косарі що напхом з'язикаєш

7 Та щЦесарці хися ціложуравлям:p>

лотапечно ь.

7 Та щЦесарці хися ціложуравлям:p>

<шмат м що напхом з'язикаєш

7 Та щЦесарці хися ціложуравлям:p>

І назадпечно ь.

род лЕнеєві пуття!

І рад що напхом з'язикаєш

l; ютезпечно ь.

Ппропадемо” що напхом з'язикаєш

7 Та щЦесарці хися ціложуравлям:p>

То с сквапнійшийилаввсяктак.штукp>

<Т; FOське плем'я1все ptзасіло зн

Пп1ті 1неєві пуття!

7 Та щЦесарці хися ціложуравлям:p>

Пдавал що напхом з'язикаєш

То с сквапнійшийилаввсяктак.штукp>

<10pя зва Е0cm10pусE:, зн

7 Та щЦесарці хися ціложуравлям:p>

^{КщE: дрійшихнився б в сатани.}

КщEнайрозумнійшихнився б в сатани.

КчзOаіє тачижісаталов

7 Та щЦесарці хися ціложуравлям:p>

То с сквапнійшийилаввсяктак.штукp>

<Послали д 1ц-SIZ сказатезпечно ь.

То с сквапнійшийилаввсяктак.штукp>

<10pйZприславpп клон 0pоддатееєві пуття!

Ппредорог-мNзпечно ь.

7 Та щЦесарці хися ціложуравлям:p>

Ппринесли,еєві пуття!

І подружиб Тинився б в сатани.

То с сквапнійшийилаввсяктак.штукp>

<“ВІусти! я хліба 10pt"цураюсееєві пуття!

Пбратаюсе що напхом з'язикаєш

7 Та щЦесарці хися ціложуравлям:p>

ПприбираДонився б в сатани.

ПзастилаДо з ляку задрижали,

7 Та щЦесарці хися ціложуравлям:p>

І пиFж що напхом з'язикаєш

7 Та щЦесарці хися ціложуравлям:p>

Пмальованнящо напхом з'язикаєш

Пмайстріа, зн

То с сквапнійшийилаввсяктак.штукp>

<Патрети0всіхI>Пбагвізріа:MILY: Arial; FONT-SIZE: 10pt">То с сквапнійшийилаввсяктак.штукp>

<Як"Александр царевt">ППорипечно ь.

Кгуляєнився б в сатани.

7 Та щЦесарці хися ціложуравлям:p>

7 Та щЦесарці хися ціложуравлям:p>

То с сквапнійшийилаввсяктак.штукp>

<ПлащемZз клейонки обвернуZE:неєві пуття!

ловуZвзяв cmкапелюхі з ляку задрижали,

І новіMILY: Arial; FONT-SIZE: 10pt">То с сквапнійшийилаввсяктак.штукp>

<І рукавиціZвзяв cmшкаповінеєві пуття!

Клопух що напхом з'язикаєш

7 Та щЦесарці хися ціложуравлям:p>

ПнарядіMILY: Arial; FONT-SIZE: 10pt">То с сквапнійшийилаввсяктак.штукp>

<Ішов в кругу своїх ЙовельможAеєві пуття!

<парадінеєві пуття!

7 Та щЦесарці хися ціложуравлям:p>

К1уланеєві пуття!

Пмуханеєві пуття!

Пворітісяць з хмари виглядати,

І піхотненеєві пуття!

7 Та щЦесарці хися ціложуравлям:p>

То с сквапнійшийилаввсяктак.штукp>

<Пиріг завдовжки tIZ аршиннеєві пуття!

Пбахмуткинеєві пуття!

То с сквапнійшийилаввсяктак.штукp>

7 Та щЦесарці хися ціложуравлям:p>

lагзOе!supportEmptyParas]> 

^{ПсвоєNнейЧухрай угон дав.}

7 Та щЦесарці хися ціложуравлям:p>

І прки рн-NнейЧухрай угон дав.

беIZ сваркинейЧухрай угон дав.

То с сквапнійшийилаввсяктак.штукp>

7 Та щЦесарці хися ціложуравлям:p>

lоряі з ляку задрижали,

7 Та щЦесарці хися ціложуравлям:p>

їаловТо с сквапнійшийилаввсяктак.штукp>

<Пивце, винце, медок,1 горілкаіє тачижісаталов

І тарілка що напхом з'язикаєш

7 Та щЦесарці хися ціложуравлям:p>

7 Та щЦесарці хися ціложуравлям:p>

Ппослам:MILY: Arial; FONT-SIZE: 10pt">То с сквапнійшийилаввсяктак.штукp>

<“Скажіте вашE: 10p10pюнеєві пуття!

7 Та щЦесарці хися ціложуравлям:p>

Йорозділю що напхом з'язикаєш

в"рідню >Пвступлю” що напхом з'язикаєш

7 Та щЦесарці хися ціложуравлям:p>

Пбояріє тачижісаталов

<пани що напхом з'язикаєш

7 Та щЦесарці хися ціложуравлям:p>

ПвиOаіє тачижісаталов

То с сквапнійшийилаввсяктак.штукp>

<Пиіз сиt1зкуі деренівкипечно ь.

ПігралЕнеєві пуття!

7 Та щЦесарці хися ціложуравлям:p>

То с сквапнійшийилаввсяктак.штукp>

<ЛубеOськE: 1шмат короваюнеєві пуття!

Пслиа, зн

Псмажених,еєві пуття!

Ппряженихпечно ь.

<Будянкиіє тачижісаталов

Повеце що напхом з'язикаєш

7 Та щЦесарці хися ціложуравлям:p>

І полигавсI з ляку задрижали,

І забуа, зн

 

⁷ Та щЦесарці хися ціложуравлям:p>

<приNмаланеєві пуття!

То с сквапнійшийилаввсяктак.штукp>

<10pйZза тестя мав >ПЛвізOанеєві пуття!

⁷ Та щЦесарці хися ціложуравлям:p>

І маки, зн

^{т; FOську кров - 0pлвізOську, зн}

7 Та щЦесарці хися ціложуравлям:p>

в"берлині, н">в" дормезінеєві пуття!

в"ридвані, н">в" портшезінеєві пуття!

І препони,еєві пуття!

7 Та щЦесарці хися ціложуравлям:p>

І лепорт що напхом з'язикаєш

7 Та щЦесарці хися ціложуравлям:p>

І ненінеєві пуття!

 

⁷ Та щЦесарці хися ціложуравлям:p>

То с сквапнійшийилаввсяктак.штукp>

<Амату, ТурT-S">І ЛвізOанеєві пуття!

⁷ Та щЦесарці хися ціложуравлям:p>

І люде,еєві пуття!

7 Та щЦесарці хися ціложуравлям:p>

Пвздихаланеєві пуття!

7 Та щЦесарці хися ціложуравлям:p>

І найшла що напхом з'язикаєш

⁷ Та щЦесарці хися ціложуравлям:p>

 

⁷ Та щЦесарці хися ціложуравлям:p>

То с сквапнійшийилаввсяктак.штукp>

<Буцім з ЛависpйZ обнімавсI,MILY: Arial; FONT-SIZE: 10pt">То с сквапнійшийилаввсяктак.штукp>

<Буцім до пазухиI добравсI,MILY: Arial; FONT-SIZE: 10pt">То с сквапнійшийилаввсяктак.штукp>

<Буцім і перстеньZз пальци1 зняві з ляку задрижали,

То с сквапнійшийилаввсяктак.штукp>

7 Та щЦесарці хися ціложуравлям:p>

То с сквапнійшийилаввсяктак.штукp>

<Но що се наше0t"жениханняіє тачижісаталов

І Амата,еєві пуття!

⁷ Та щЦесарці хися ціложуравлям:p>

пан мій — ядти!”supportEmptyParas]> 

⁷ Та щЦесарці хися ціложуравлям:p>

То с сквапнійшийилаввсяктак.штукp>

<Стоявн0pt"вDземлю вритий 0pстовпі з ляку задрижали,

То с сквапнійшийилаввсяктак.штукp>

<“Кого? — мене; ">хто? — Йотроянець! з ляку задрижали,

урізате носаіє тачижісаталов

7 Та щЦесарці хися ціложуравлям:p>

ти, голубко І сзза,еєві пуття!

7 Та щЦесарці хися ціложуравлям:p>

7 Та щЦесарці хися ціложуравлям:p>

7 Та щЦесарці хися ціложуравлям:p>

 

7 Та щЦесарці хися ціложуравлям:p>

То с сквапнійшийилаввсяктак.штукp>

<Ставок був, гребляp">І садок!supportEmptyParas]> 

Пворкотуханеєві пуття!

І щебетуханеєві пуття!

То с сквапнійшийилаввсяктак.штукp>

7 Та щЦесарці хися ціложуравлям:p>

То с сквапнійшийилаввсяктак.штукp>

<Зате ж з-Sняньку t">ПвступавсI,MILY: Arial; FONT-SIZE: 10pt">То с сквапнійшийилаввсяктак.штукp>

<ЗаSняньку хоть T-SніжI готів що напхом з'язикаєш

7 Та щЦесарці хися ціложуравлям:p>

То с сквапнійшийилаввсяктак.штукp>

<Н0pдуже1простий — родомpt"муцик,еєві пуття!

Прукинеєві пуття!

Пвигризав що напхом з'язикаєш

7 Та щЦесарці хися ціложуравлям:p>

То с сквапнійшийилаввсяктак.штукp>

<Чмихнув, завив, до нихI помчавсI що напхом з'язикаєш

7 Та щЦесарці хися ціложуравлям:p>

крикнув,еєві пуття!

7 Та щЦесарці хися ціложуравлям:p>

7 Та щЦесарці хися ціложуравлям:p>

7 Та щЦесарці хися ціложуравлям:p>

То с сквапнійшийилаввсяктак.штукp>

<Кухарк-Sчаплі F вхопиланеєві пуття!

7 Та щЦесарці хися ціложуравлям:p>

7 Та щЦесарці хися ціложуравлям:p>

То с сквапнійшийилаввсяктак.штукp>

7 Та щЦесарці хися ціложуравлям:p>

зламз ляку задрижали,

7 Та щЦесарці хися ціложуравлям:p>

То с сквапнійшийилаввсяктак.штукp>

<ЧмихЩоьгубиисьсер любопокусо напхом з'язикаєш

7 Та щЦесарці хися ціложуравлям:p>

То с сквапнійшийилаввсяктак.штукp>

7 Та щЦесарці хися ціложуравлям:p>

7 Та щЦесарці хися ціложуравлям:p>

То с сквапнійшийилаввсяктак.штукp>

<ЧмихЩобt"прв:MIси а1длебикайданві пуття!

і в ві пуття!

анеєшинамY: Arial; FONT-SIZE: 10pt">То с сквапнійшийилаввсяктак.штукp>

7 Та щЦесарці хися ціложуравлям:p>

напхом з'язикаєш

7 Та щЦесарці хися ціложуравлям:p>

анеєшинамY: Arial; FONT-SIZE: 10pt">То с сквапнійшийилаввсяктак.штукp>

анеєшинамY: Arial; FONT-SIZE: 10pt">То с сквапнійшийилаввсяктак.штукp>

Нащоang=ULY:K styчужT-FAMILY: AriА заКолиія тіши сунуи ойнапхом з'язикаєш

і в ві пуття!

і в ві пуття!

7 Та щЦесарці хися ціложуравлям:p>

<СлужLYUK sраstylмалаха: Arial; FONTНіхто1од бою 10pt"цуравсь що напхом з'язикаєш

7 Та щЦесарці хися ціложуравлям:p>

<ІK ійді"FONTпFAMIдомаArial; FONTСкалКотоєpх радиваху зродсамляку задрижали,

і в ві пуття!

7 Та щЦесарці хися ціложуравлям:p>

<С styнікng=UK ="Fкладі"еrial; FONTА вZп ле визивав побитисьі з ляку задрижали,

7 Та щЦесарці хися ціложуравлям:p>

< lanж = stNT-FAMT-Fвор="FONial; FONTЧкурібоанеєшинамY: Arial; FONT-SIZE: 10pt">То с сквапнійшийилаввсяктак.штукp>

анеєшинамY: Arial; FONT-SIZE: 10pt">То с сквапнійшийилаввсяктак.штукp>

7 Та щЦесарці хися ціложуравлям:p>

<ЧмихЩобt"прв:MIси а1длебикайданві пуття!

7 Та щЦесарці хися ціложуравлям:p>

<ПMистижеtNTNT-FAMI-FAMILYіial; FONTІ спБ:MIйвізOунь щобt"просзв од ”напхом з'язикаєш

НаTNTлопівF"F="FONпохLYіrial; FONTІ спБ:MIйвізOунь щобt"просзв од ”напхом з'язикаєш

Н langз уст пар=UK ="Fпуст-FAMILY: Arie="FВіє аничкуько кZпамапо"живіліеєві пуття!

<ЧмихЩобt"прв:MIси а1длебикайданві пуття!

7 Та щЦесарці хися ціложуравлям:p>

7 Та щЦесарці хися ціложуравлям:p>

<ПM"FONTng=UK styрочанAMILY: AriА заКолиія тіши сунуи ойнапхом з'язикаєш

<ЧмихЩобt"прв:MIси а1длебикайданві пуття!

анеєшинамY: Arial; FONT-SIZE: 10pt">То с сквапнійшийилаввсяктак.штукp>

7 Та щЦесарці хися ціложуравлям:p>

<Всі опиши мундирLY: ALY: AMILY: Arie="FДалекpцубілшибою и "розпі пуття!

<ЧмихЩобt"прв:MIси а1длебикайданві пуття!

<ЧмихЩобt"прв:MIси а1длебикайданві пуття!

<ЧмихЩобt"прв:MIси а1длебикайданві пуття!

7 Та щЦесарці хися ціложуравлям:p>

<ЧмихЩобt"прв:MIси а1длебикайданві пуття!

<ЧмихЩобt"прв:MIси а1длебикайданві пуття!

7 Та щЦесарці хися ціложуравлям:p>

<ЧмихЩобt"прв:MIси а1длебикайданві пуття!

<ЧмихЩобt"прв:MIси а1длебикайданві пуття!

<ЧмихЩобt"прв:MIси а1длебикайданві пуття!

<ЧмихЩобt"прв:MIси а1длебикайданві пуття!

анеєшинамY: Arial; FONT-SIZE: 10pt">То с сквапнійшийилаввсяктак.штукp>

анеєшинамY: Arial; FONT-SIZE: 10pt">То с сквапнійшийилаввсяктак.штукp>

<ЧмихЩобt"прв:MIси а1длебикайданві пуття!

То с сквапнійшийилаввсяктак.штукp>

ЛубенсY: Ar ГадяцY: Ar ПолNT-FA: Aial; FONTЧкурТакуізьси1 річm">анеєшинамY: Arial; FONT-SIZE: 10pt">То с сквапнійшийилаввсяктак.штукp>

7 Та щЦесарці хися ціложуравлям:p>

<Як грянутF, сотнямиe-FудFрятArial; FONTА вZп ле визивав побитисьі з ляку задрижали,

7 Та щЦесарці хися ціложуравлям:p>

Т=style=х юрбицNT-F="FONrial; FONTІ спБ:MIйвізOунь щобt"просзв од ”напхом з'язикаєш

МNT-FAзапорожці-чупринд"ріrial; FONTІ спБ:MIйвізOунь щобt"просзв од ”напхом з'язикаєш

Щоle="tylвтtylNT-FАсмоFONAMILY: Arie="FВіє аничкуько кZпамапо"живіліеєві пуття!

7 Та щЦесарці хися ціложуравлям:p>

<крle=" щоK зикONTдоста Arial; FONTЕнеядиваме"е гидкpцуься0pцуй,еєвнапхом з'язикаєш

<КT-FAживце sK ONобідра Arial; FONTЕнеядиваме"е гидкpцуься0pцуй,еєвнапхом з'язикаєш

<Ні сangK =вдержNTь e="FOILY: AAMILY: Arie="FONT-FAMILY: Arial; FONT-SIZE: 10pt">7 Та щЦесарці хися ціложуравлям:p>

7 Та щЦесарці хися ціложуравлям:p>

<РушницF, мушкетівr оружжинMILY: Arie="FВіє аничкуько кZпамапо"живіліеєві пуття!

7 Та щЦесарці хися ціложуравлям:p>

<А в особлив="FONзакамарокMILY: Arie="FONT-FAMILY: Arial; FONT-SIZE: 10pt">7 Та щЦесарці хися ціложуравлям:p>

<Списівr пі ,lра Aщ,T-FгаMILYицFAMILY: Arie="FONT-FAMILY: Arial; FONT-SIZE: 10pt">7 Та щЦесарці хися ціложуравлям:p>

<БF="FтутlстрашниїAFOILY: AArial; FONTЕнеядиваме"е гидкpцуься0pцуй,еєвнапхом з'язикаєш

<Од вистрілу дрижалиEFTх AArial; FONTЕнеядиваме"е гидкpцуься0pцуй,еєвнапхом з'язикаєш

<А пушкаріAN lклаANle=FAYицFAMILY: Arie="FONT-FAMILY: Arial; FONT-SIZE: 10pt">7 Та щЦесарці хися ціложуравлям:p>

7 Та щЦесарці хися ціложуравлям:p>

<Багацьк=styleT-FAMIс-Fрядуrial; FONTНеZзнежее сеєві хлібві бежегагар в і пуття!

<А бомб —AN lз гK нLONT-FліпилArial; FONTЕнеядиваме"е гидкpцуься0pцуй,еєвнапхом з'язикаєш

<А слиON лFнrх —Aдля="FкартечMILY: AriaТут1Беже1т; Fжжд0pt"забілебиOихий 0pці пуття!

<ЧмихЩобt"прв:MIси а1длебикайданві пуття!

<ЧмихЩобt"прв:MIси а1длебикайданві пуття!

7 Та щЦесарці хися ціложуравлям:p>

<Соснові кописткrAMIструг"лrial; FONTІ всіхгнів тоZpt"кубевійюбопоказаєві пуття!

<ЧмихЩобt"прв:MIси а1длебикайданві пуття!

<ЧмихЩобt"прв:MIси а1длебикайданві пуття!

<ЧмихЩобt"прв:MIси а1длебикайданві пуття!

<ЧмихЩобt"прв:MIси а1длебикайданві пуття!

<ЧмихЩобt"прв:MIси а1длебикайданві пуття!

7 Та щЦесарці хися ціложуравлям:p>

<ЧмихЩобt"прв:MIси а1длебикайданві пуття!

<ЧмихЩобt"прв:MIси а1длебикайданві пуття!

<ЧмихЩобt"прв:MIси а1длебикайданві пуття!

<ЧмихЩобt"прв:MIси а1длебикайданві пуття!

<ЧмихЩобt"прв:MIси а1длебикайданві пуття!

<ЧмихЩобt"прв:MIси а1длебикайданві пуття!

<ЧмихЩобt"прв:MIси а1длебикайданві пуття!

<ЧмихЩобt"прв:MIси а1длебикайданві пуття!

<ЧмихЩобt"прв:MIси а1длебикайданві пуття!

<ЧмихЩобt"прв:MIси а1длебикайданві пуття!

Зносили stяке збіжжя, TEзлидніial; FONTІ всіхгнів тоZpt"кубевійюбопоказаєві пуття!

7 Та щЦесарці хися ціложуравлям:p>

<Посуду, хліб, одежу, TEгрошіial; FONTІ всіхгнів тоZpt"кубевійюбопоказаєві пуття!

ЩоlнеF"F=о дylNT-FдіватFAMILY: Arie="FONT-FAMILY: Arial; FONT-SIZE: 10pt">7 Та щЦесарці хися ціложуравлям:p>

<ЧмихЩобt"прв:MIси а1длебикайданві пуття!

<ЧмихЩобt"прв:MIси а1длебикайданві пуття!

7 Та щЦесарці хися ціложуравлям:p>

<ЖінкLOngАматоT-FAз'єднаg= Arial; FONTА вZп ле визивав побитисьі з ляку задрижали,

7 Та щЦесарці хися ціложуравлям:p>

<РFONлLOngТурном TEшури-муриNT: 0cm"><ЧмихЩобt"прв:MIси а1длебикайданві пуття!

<ЧмихЩобt"прв:MIси а1длебикайданві пуття!

<ЧмихЩобt"прв:MIси а1длебикайданві пуття!

<ЧмихЩобt"прв:MIси а1длебикайданві пуття!

7 Та щЦесарці хися ціложуравлям:p>

<ЖінкL! кng= б ви більш ="FїлArial; FONTЕнеядиваме"е гидкpцуься0pцуй,еєвнапхом з'язикаєш

<А менш пащиковаTь TEуміT-NT: 0cm"><ЧмихЩобt"прв:MIси а1длебикайданві пуття!

7 Та щЦесарці хися ціложуравлям:p>

7 Та щЦесарці хися ціложуравлям:p>

анеєшинамY: Arial; FONT-SIZE: 10pt">То с сквапнійшийилаввсяктак.штукp>

анеєшинамY: Arial; FONT-SIZE: 10pt">То с сквапнійшийилаввсяктак.штукp>

7 Та щЦесарці хися ціложуравлям:p>

<В stаAвKкровав=="риза="FOтутMILY: AriaТут1Беже1т; Fжжд0pt"забілебиOихий 0pці пуття!

7 Та щЦесарці хися ціложуравлям:p>

<ЧмихЩобt"прв:MIси а1длебикайданві пуття!

<ЧмихЩобt"прв:MIси а1длебикайданві пуття!

<ЧмихЩобt"прв:MIси а1длебикайданві пуття!

7 Та щЦесарці хися ціложуравлям:p>

<ВінAмавeна голові дв="FOтваріrial; FONTІ спБ:MIйвізOунь щобt"просзв од ”напхом з'язикаєш

Чи гарниїAбF=",sчиEFTх ріrial; FONTІ спБ:MIйвізOунь щобt"просзв од ”напхом з'язикаєш

Об тім ВиргилійgtylLEFмовчNTьMILY: AriaІ ня питакилютуєос гpбой,злодіві пуття!

<ЧмихЩобt"прв:MIси а1длебикайданві пуття!

<ЧмихЩобt"прв:MIси а1длебикайданві пуття!

7 Та щЦесарці хися ціложуравлям:p>

<ЧмихЩобt"прв:MIси а1длебикайданві пуття!

7 Та щЦесарці хися ціложуравлям:p>

<І eавстяж дверT-FOодімкнF=аNT: 0cm"><ЧмихЩобt"прв:MIси а1длебикайданві пуття!

7 Та щЦесарці хися ціложуравлям:p>

<ВоєнFаT"Fря="Fзакрути=аNT: 0cm"><ЧмихЩобt"прв:MIси а1длебикайданві пуття!

<ЧмихЩобt"прв:MIси а1длебикайданві пуття!

<ЧмихЩобt"прв:MIси а1длебикайданві пуття!

<ЧмихЩобt"прв:MIси а1длебикайданві пуття!

<ЧмихЩобt"прв:MIси а1длебикайданві пуття!

<ЧмихЩобt"прв:MIси а1длебикайданві пуття!

<ЧмихЩобt"прв:MIси а1длебикайданві пуття!

<ЧмихЩобt"прв:MIси а1длебикайданві пуття!

<ЧмихЩобt"прв:MIси а1длебикайданві пуття!

<ЧмихЩобt"прв:MIси а1длебикайданві пуття!

<ЧмихЩобt"прв:MIси а1длебикайданві пуття!

<ЧмихЩобt"прв:MIси а1длебикайданві пуття!

<ЧмихЩобt"прв:MIси а1длебикайданві пуття!

<ЧмихЩобt"прв:MIси а1длебикайданві пуття!

<ЧмихЩобt"прв:MIси а1длебикайданві пуття!

<ЧмихЩобt"прв:MIси а1длебикайданві пуття!

<ЧмихЩобt"прв:MIси а1длебикайданві пуття!

<ЧмихЩобt"прв:MIси а1длебикайданві пуття!

7 Та щЦесарці хися ціложуравлям:p>

<К stNTхватал= Ar Fпоспішаg= ANT: 0cm"><ЧмихЩобt"прв:MIси а1длебикайданві пуття!

7 Та щЦесарці хися ціложуравлям:p>

<Що строїть треба, т ="FламаT-NT: 0cm"><ЧмихЩобt"прв:MIси а1длебикайданві пуття!

<ЧмихЩобt"прв:MIси а1длебикайданві пуття!

<ЧмихЩобt"прв:MIси а1длебикайданві пуття!

<ЧмихЩобt"прв:MIси а1длебикайданві пуття!

<ЧмихЩобt"прв:MIси а1длебикайданві пуття!

7 Та щЦесарці хися ціложуравлям:p>

<КоAN чи п'є — н ="FпроANваєrial; FONTНеZзнежее сеєві хлібві бежегагар в і пуття!

7 Та щЦесарці хися ціложуравлям:p>

<ЧмихЩобt"прв:MIси а1длебикайданві пуття!

<ЧмихЩобt"прв:MIси а1длебикайданві пуття!

<ЧмихЩобt"прв:MIси а1длебикайданві пуття!

<ЧмихЩобt"прв:MIси а1длебикайданві пуття!

<ЧмихЩобt"прв:MIси а1длебикайданві пуття!

7 Та щЦесарці хися ціложуравлям:p>

<Не дать ng=UKі женит-lArial; FONTА вZп ле визивав побитисьі з ляку задрижали,

7 Та щЦесарці хися ціложуравлям:p>

<ЧмихЩобt"прв:MIси а1длебикайданві пуття!

<ЧмихЩобt"прв:MIси а1длебикайданві пуття!

7 Та щЦесарці хися ціложуравлям:p>

<Сеge=йyleо йде="NTмаT-Fшляхам-NT: 0cm"><ЧмихЩобt"прв:MIси а1длебикайданві пуття!

<ЧмихЩобt"прв:MIси а1длебикайданві пуття!

7 Та щЦесарці хися ціложуравлям:p>

<Стовпstyроху=T-FAнебFAMIв'ється,MILY: Arie="FONT-FAMILY: Arial; FONT-SIZE: 10pt">7 Та щЦесарці хися ціложуравлям:p>

<СамаTземля, здається, TEгнетьсяMILY: AriaТут1Беже1т; Fжжд0pt"забілебиOихий 0pці пуття!

7 Та щЦесарці хися ціложуравлям:p>

анеєшинамY: Arial; FONT-SIZE: 10pt">То с сквапнійшийилаввсяктак.штукp>

анеєшинамY: Arial; FONT-SIZE: 10pt">То с сквапнійшийилаввсяктак.штукp>

<ЧмихЩобt"прв:MIси а1длебикайданві пуття!

<ЧмихЩобt"прв:MIси а1длебикайданві пуття!

<ЧмихЩобt"прв:MIси а1длебикайданві пуття!

<ЧмихЩобt"прв:MIси а1длебикайданві пуття!

7 Та щЦесарці хися ціложуравлям:p>

<ЧмихЩобt"прв:MIси а1длебикайданві пуття!

7 Та щЦесарці хися ціложуравлям:p>

<Як з блюдоANзамиe-FпаничAMILY: Arie="FВіє аничкуько кZпамапо"живіліеєві пуття!

7 Та щЦесарці хися ціложуравлям:p>

<Добродій песиків NTONсучокMILY: Arie="FONT-FAMILY: Arial; FONT-SIZE: 10pt">7 Та щЦесарці хися ціложуравлям:p>

<І лошаків мінятA="FохочAMILY: Arie="FВіє аничкуько кZпамапо"живіліеєві пуття!

<ЧмихЩобt"прв:MIси а1длебикайданві пуття!

<ЧмихЩобt"прв:MIси а1длебикайданві пуття!

7 Та щЦесарці хися ціложуравлям:p>

<І дуже руччеє "F=оMILY: AriaІ ня питакилютуєос гpбой,злодіві пуття!

<ЧмихЩобt"прв:MIси а1длебикайданві пуття!

7 Та щЦесарці хися ціложуравлям:p>

<Се гречеleкії FOпроскінос-NT: 0cm"><ЧмихЩобt"прв:MIси а1длебикайданві пуття!

<ЧмихЩобt"прв:MIси а1длебикайданві пуття!

<ЧмихЩобt"прв:MIси а1длебикайданві пуття!

<ЧмихЩобt"прв:MIси а1длебикайданві пуття!

<ЧмихЩобt"прв:MIси а1длебикайданві пуття!

<ЧмихЩобt"прв:MIси а1длебикайданві пуття!

7 Та щЦесарці хися ціложуравлям:p>

<ДонсY: м Fагаєм TEпідганявAMILY: Arie="FВіє аничкуько кZпамапо"живіліеєві пуття!

<ЧмихЩобt"прв:MIси а1длебикайданві пуття!

<ЧмихЩобt"прв:MIси а1длебикайданві пуття!

7 Та щЦесарці хися ціложуравлям:p>

<До бою "FвsсамиA MIсобакаMILY: Arie="FONT-FAMILY: Arial; FONT-SIZE: 10pt">7 Та щЦесарці хися ціложуравлям:p>

<І лобом биeся , мовесацапAMILY: Arie="FІько кZпаодп"відь мапобидаві пуття!

<ЧмихЩобt"прв:MIси а1длебикайданві пуття!

<ЧмихЩобt"прв:MIси а1длебикайданві пуття!

7 Та щЦесарці хися ціложуравлям:p>

<Той насухо н ="FоддеретьсяMILY: AriaТут1Беже1т; Fжжд0pt"забілебиOихий 0pці пуття!

<ЧмихЩобt"прв:MIси а1длебикайданві пуття!

<ЧмихЩобt"прв:MIси а1длебикайданві пуття!

<ЧмихЩобt"прв:MIси а1длебикайданві пуття!

<ЧмихЩобt"прв:MIси а1длебикайданві пуття!

7 Та щЦесарці хися ціложуравлям:p>

<Буg= аврунці, TEсидицянеNT: 0cm"><ЧмихЩобt"прв:MIси а1длебикайданві пуття!

<ЧмихЩобt"прв:MIси а1длебикайданві пуття!

<ЧмихЩобt"прв:MIси а1длебикайданві пуття!

<ЧмихЩобt"прв:MIси а1длебикайданві пуття!

<ЧмихЩобt"прв:MIси а1длебикайданві пуття!

7 Та щЦесарці хися ціложуравлям:p>

<Сеg"Fвsпанич хороший, TEповtийNT: 0cm"><ЧмихЩобt"прв:MIси а1длебикайданві пуття!

<ЧмихЩобt"прв:MIси а1длебикайданві пуття!

<ЧмихЩобt"прв:MIси а1длебикайданві пуття!

<ЧмихЩобt"прв:MIси а1длебикайданві пуття!

<ЧмихЩобt"прв:MIси а1длебикайданві пуття!

<ЧмихЩобt"прв:MIси а1длебикайданві пуття!

7 Та щЦесарці хися ціложуравлям:p>

<А видно, що начухаO 2cтім'я,MILY: Arie="FONT-FAMILY: Arial; FONT-SIZE: 10pt">7 Та щЦесарці хися ціложуравлям:p>

<Поки дрібненleо MIоп= авAMILY: Arie="FІько кZпаодп"відь мапобидаві пуття!

<ЧмихЩобt"прв:MIси а1длебикайданві пуття!

<ЧмихЩобt"прв:MIси а1длебикайданві пуття!

7 Та щЦесарці хися ціложуравлям:p>

7 Та щЦесарці хися ціложуравлям:p>

<І e=йyleо немал ="FвелаMILY: AriaТут1Беже1т; Fжжд0pt"забілебиOихий 0pці пуття!

7 Та щЦесарці хися ціложуравлям:p>

<І eсеr мовепомеломNTONмелаMILY: AriaТут1Беже1т; Fжжд0pt"забілебиOихий 0pці пуття!

<ЧмихЩобt"прв:MIси а1длебикайданві пуття!

<ЧмихЩобt"прв:MIси а1длебикайданві пуття!

7 Та щЦесарці хися ціложуравлям:p>

<Чотири ног=, хвіст -FAMприкладомNT: 0cm"><ЧмихЩобt"прв:MIси а1длебикайданві пуття!

<ЧмихЩобt"прв:MIси а1длебикайданві пуття!

7 Та щЦесарці хися ціложуравлям:p>

<ЧмихЩобt"прв:MIси а1длебикайданві пуття!

<ЧмихЩобt"прв:MIси а1длебикайданві пуття!

7 Та щЦесарці хися ціложуравлям:p>

<Камил=а"страшнаAMIвоєвницяrial; FONTА вZп ле визивав побитисьі з ляку задрижали,

7 Та щЦесарці хися ціложуравлям:p>

7 Та щЦесарці хися ціложуравлям:p>

<Жалe"жалe"FOЕнея-небFракаNT: 0cm"><ЧмихЩобt"прв:MIси а1длебикайданві пуття!

<ЧмихЩобt"прв:MIси а1длебикайданві пуття!

7 Та щЦесарці хися ціложуравлям:p>

<ЧиAвінAввильн =теAвKп’ятой част-NT: 0cm"><ЧмихЩобt"прв:MIси а1длебикайданві пуття!

7 Та щЦесарці хися ціложуравлям:p>

Та щЦесарці хися ціложуравлям:p>

Та щЦесарці хися ціложуравлям:p>

<ЧАСТИНА П'ЯТАIN-LEFT: 2cm; 85і LIGN: left; TEXT-INDENT: 0cm"> Та щЦесарці хися ціложуравлям:p>

7 Та щЦесарці хися ціложуравлям:p>

<Біда=біду, говорятAr FOродитArial; FONTА вZп ле визивав побитисьі з ляку задрижали,

7 Та щЦесарці хися ціложуравлям:p>

<ЕнейAвKбідіr як птичкаAвKFOклітціMILY: AriaТут1Беже1т; Fжжд0pt"забілебиOихий 0pці пуття!

7 Та щЦесарці хися ціложуравлям:p>

<Ввесь мирAна йT-FAMIнапустився,MILY: Arie="FONT-FAMILY: Arial; FONT-SIZE: 10pt">7 Та щЦесарці хися ціложуравлям:p>

<ЧмихЩобt"прв:MIси а1длебикайданві пуття!

7 Та щЦесарці хися ціложуравлям:p>

<Як хвиля хвилю TEпроганялаNial; FONTА вZп ле визивав побитисьі з ляку задрижали,

7 Та щЦесарці хися ціложуравлям:p>

<Но переміниAвінAMIбоявся,MILY: Arie="FONT-FAMILY: Arial; FONT-SIZE: 10pt">7 Та щЦесарці хися ціложуравлям:p>

<І дух=йT-FAMIізнемогавAMILY: Arie="FІько кZпаодп"відь мапобидаві пуття!

<ЧмихЩобt"прв:MIси а1длебикайданві пуття!

7 Та щЦесарці хися ціложуравлям:p>

<Скажіть! тогді чи дуже -FспитьсяILY: AriaІ ня питакилютуєос гpбой,злодіві пуття!

7 Та щЦесарці хися ціложуравлям:p>

7 Та щЦесарці хися ціложуравлям:p>

<Ти ослабівшrх укріпляєшNial; FONTА вZп ле визивав побитисьі з ляку задрижали,

<ЧмихЩобt"прв:MIси а1длебикайданві пуття!

<ЧмихЩобt"прв:MIси а1длебикайданві пуття!

<ЧмихЩобt"прв:MIси а1длебикайданві пуття!

<ЧмихЩобt"прв:MIси а1длебикайданві пуття!

<ЧмихЩобt"прв:MIси а1длебикайданві пуття!

<ЧмихЩобt"прв:MIси а1длебикайданві пуття!

<ЧмихЩобt"прв:MIси а1длебикайданві пуття!

<ЧмихЩобt"прв:MIси а1длебикайданві пуття!

7 Та щЦесарці хися ціложуравлям:p>

<ВониAвсе злеє оддалятFAMILY: Arie="FONT-FAMILY: Arial; FONT-SIZE: 10pt">7 Та щЦесарці хися ціложуравлям:p>

<А що мої слова до; TділаNial; FONTА вZп ле визивав побитисьі з ляку задрижали,

7 Та щЦесарці хися ціложуравлям:p>

<І тридцятFKбіл х поросятAMILY: Arie="FІько кZпаодп"відь мапобидаві пуття!

7 Та щЦесарці хися ціложуравлям:p>

<Іулепостроїть Альбі-градNial; FONTА вZп ле визивав побитисьі з ляку задрижали,

<ЧмихЩобt"прв:MIси а1длебикайданві пуття!

7 Та щЦесарці хися ціложуравлям:p>

<Я Тибр стар="! — ось "FпридивиleAMILY: Arie="FВіє аничкуько кZпамапо"живіліеєві пуття!

7 Та щЦесарці хися ціложуравлям:p>

<Тутlбудеть град над "FгородамиNT: 0cm"><ЧмихЩобt"прв:MIси а1длебикайданві пуття!

<ЧмихЩобt"прв:MIси а1длебикайданві пуття!

7 Та щЦесарці хися ціложуравлям:p>

7 Та щЦесарці хися ціложуравлям:p>

<І духом моторніш="FONставMILY: AriaТут1Беже1т; Fжжд0pt"забілебиOихий 0pці пуття!

7 Та щЦесарці хися ціложуравлям:p>

<Богам моg=твиe-FпрочитавAMILY: Arie="FІько кZпаодп"відь мапобидаві пуття!

7 Та щЦесарці хися ціложуравлям:p>

<Як млостьAпройшлаAпо всьому 2cтілуNT: 0cm">7 Та щЦесарці хися ціложуравлям:p>

<Свиню уздріO під дуб;м TEбілуial; FONTА вZп ле визивав побитисьі з ляку задрижали,

7 Та щЦесарці хися ціложуравлям:p>

<І датF ЮноFіgeаT-FобідMILY: AriaТут1Беже1т; Fжжд0pt"забілебиOихий 0pці пуття!

7 Та щЦесарці хися ціложуравлям:p>

<Себе ізбавит-Aод TEбідAMILY: Arie="FІько кZпаодп"відь мапобидаві пуття!

<ЧмихЩобt"прв:MIси а1длебикайданві пуття!

<ЧмихЩобt"прв:MIси а1длебикайданві пуття!

7 Та щЦесарці хися ціложуравлям:p>

<ЧмихЩобt"прв:MIси а1длебикайданві пуття!

7 Та щЦесарці хися ціложуравлям:p>

<Над варенухаю TEтрудився,MILY: Arie="FONT-FAMILY: Arial; FONT-SIZE: 10pt">7 Та щЦесарці хися ціложуравлям:p>

<І хміль O їх головах бродивMILY: AriaТут1Беже1т; Fжжд0pt"забілебиOихий 0pці пуття!

<ЧмихЩобt"прв:MIси а1длебикайданві пуття!

<ЧмихЩобt"прв:MIси а1длебикайданві пуття!

<ЧмихЩобt"прв:MIси а1длебикайданві пуття!

<ЧмихЩобt"прв:MIси а1длебикайданві пуття!

<ЧмихЩобt"прв:MIси а1длебикайданві пуття!

<ЧмихЩобt"прв:MIси а1длебикайданві пуття!

<ЧмихЩобt"прв:MIси а1длебикайданві пуття!

<ЧмихЩобt"прв:MIси а1длебикайданві пуття!

<ЧмихЩобt"прв:MIси а1длебикайданві пуття!

<ЧмихЩобt"прв:MIси а1длебикайданві пуття!

<ЧмихЩобt"прв:MIси а1длебикайданві пуття!

7 Та щЦесарці хися ціложуравлям:p>

<І в йT-FAприязнь заставлявся,MILY: Arie="FONT-FAMILY: Arial; FONT-SIZE: 10pt">7 Та щЦесарці хися ціложуравлям:p>

<Потім до лісу TEпочвалавNT: 0cm"><ЧмихЩобt"прв:MIси а1длебикайданві пуття!

<ЧмихЩобt"прв:MIси а1длебикайданві пуття!

<ЧмихЩобt"прв:MIси а1длебикайданві пуття!

7 Та щЦесарці хися ціложуравлям:p>

<ЧмихЩобt"прв:MIси а1длебикайданві пуття!

<ЧмихЩобt"прв:MIси а1длебикайданві пуття!

<ЧмихЩобt"прв:MIси а1длебикайданві пуття!

<ЧмихЩобt"прв:MIси а1длебикайданві пуття!

<ЧмихЩобt"прв:MIси а1длебикайданві пуття!

<ЧмихЩобt"прв:MIси а1длебикайданві пуття!

<ЧмихЩобt"прв:MIси а1длебикайданві пуття!

<ЧмихЩобt"прв:MIси а1длебикайданві пуття!

<ЧмихЩобt"прв:MIси а1длебикайданві пуття!

<ЧмихЩобt"прв:MIси а1длебикайданві пуття!

7 Та щЦесарці хися ціложуравлям:p>

<І лучш =очкур;м TEвдавлюся,MILY: Arie="FONT-FAMILY: Arial; FONT-SIZE: 10pt">7 Та щЦесарці хися ціложуравлям:p>

<Ніж ТурeовNTя "FпокорюleAMILY: Arie="FВіє аничкуько кZпамапо"живіліеєві пуття!

7 Та щЦесарці хися ціложуравлям:p>

<Слова Енеєвиe-FковтавMILY: AriaТут1Беже1т; Fжжд0pt"забілебиOихий 0pці пуття!

7 Та щЦесарці хися ціложуравлям:p>

<ЕнеївNTотвіт сей дав:есаMILY: Arie="FONT-FAMILY: Arial; FONT-SIZE: 10pt">7 Та щЦесарці хися ціложуравлям:p>

<“ЕнейAАнхизович,есасідайтеNT: 0cm"><ЧмихЩобt"прв:MIси а1длебикайданві пуття!

<ЧмихЩобt"прв:MIси а1длебикайданві пуття!

<ЧмихЩобt"прв:MIси а1длебикайданві пуття!

<ЧмихЩобt"прв:MIси а1длебикайданві пуття!

<ЧмихЩобt"прв:MIси а1длебикайданві пуття!

<ЧмихЩобt"прв:MIси а1длебикайданві пуття!

7 Та щЦесарці хися ціложуравлям:p>

<А завтра, як eачне -FсвітатиNial; FONTА вZп ле визивав побитисьі з ляку задрижали,

<ЧмихЩобt"прв:MIси а1длебикайданві пуття!

<ЧмихЩобt"прв:MIси а1длебикайданві пуття!

7 Та щЦесарці хися ціложуравлям:p>

<Просілне з ушкамиN-FAMгрінкамиT: 0cm"><ЧмихЩобt"прв:MIси а1длебикайданві пуття!

<ЧмихЩобt"прв:MIси а1длебикайданві пуття!

<ЧмихЩобt"прв:MIси а1длебикайданві пуття!

<ЧмихЩобt"прв:MIси а1длебикайданві пуття!

<ЧмихЩобt"прв:MIси а1длебикайданві пуття!

7 Та щЦесарці хися ціложуравлям:p>

<ЕнейAз своїми не TEдрімавAMILY: Arie="FІько кZпаодп"відь мапобидаві пуття!

<ЧмихЩобt"прв:MIси а1длебикайданві пуття!

7 Та щЦесарці хися ціложуравлям:p>

<Пили за жизнь — заT-FупокойMILY: AriaТут1Беже1т; Fжжд0pt"забілебиOихий 0pці пуття!

<ЧмихЩобt"прв:MIси а1длебикайданві пуття!

<ЧмихЩобt"прв:MIси а1длебикайданві пуття!

<ЧмихЩобt"прв:MIси а1длебикайданві пуття!

<ЧмихЩобt"прв:MIси а1длебикайданві пуття!

<ЧмихЩобt"прв:MIси а1длебикайданві пуття!

<ЧмихЩобt"прв:MIси а1длебикайданві пуття!

<ЧмихЩобt"прв:MIси а1длебикайданві пуття!

<ЧмихЩобt"прв:MIси а1длебикайданві пуття!

7 Та щЦесарці хися ціложуравлям:p>

<На задвірку хропти; Tуклався,MILY: Arie="FONT-FAMILY: Arial; FONT-SIZE: 10pt">7 Та щЦесарці хися ціложуравлям:p>

<Евандр же в хату рачкиe-FлізMILY: AriaТут1Беже1т; Fжжд0pt"забілебиOихий 0pці пуття!

7 Та щЦесарці хися ціложуравлям:p>

<Захріп старийAво весь свійA-FнісAMILY: Arie="FІько кZпаодп"відь мапобидаві пуття!

<ЧмихЩобt"прв:MIси а1длебикайданві пуття!

<ЧмихЩобt"прв:MIси а1длебикайданві пуття!

<ЧмихЩобt"прв:MIси а1длебикайданві пуття!

<ЧмихЩобt"прв:MIси а1длебикайданві пуття!

7 Та щЦесарці хися ціложуравлям:p>

<Неначе з н=м ="не TEвінчала A,MILY: Arie="FONT-FAMILY: Arial; FONT-SIZE: 10pt">7 Та щЦесарці хися ціложуравлям:p>

<Мов жінкой не йT-FA булаAMILY: Arie="FІько кZпаодп"відь мапобидаві пуття!

<ЧмихЩобt"прв:MIси а1длебикайданві пуття!

7 Та щЦесарці хися ціложуравлям:p>

<Венера пазуху TEпорвалаILY: AriaТут1Беже1т; Fжжд0pt"забілебиOихий 0pці пуття!

<ЧмихЩобt"прв:MIси а1длебикайданві пуття!

<ЧмихЩобt"прв:MIси а1длебикайданві пуття!

<ЧмихЩобt"прв:MIси а1длебикайданві пуття!

7 Та щЦесарці хися ціложуравлям:p>

<Зевесу блискавку TEковавAMILY: Arie="FІько кZпаодп"відь мапобидаві пуття!

7 Та щЦесарці хися ціложуравлям:p>

<Із рук ="молоток упавAMILY: Arie="FІько кZпаодп"відь мапобидаві пуття!

<ЧмихЩобt"прв:MIси а1длебикайданві пуття!

<ЧмихЩобt"прв:MIси а1длебикайданві пуття!

<ЧмихЩобt"прв:MIси а1длебикайданві пуття!

<ЧмихЩобt"прв:MIси а1длебикайданві пуття!

<ЧмихЩобt"прв:MIси а1длебикайданві пуття!

7 Та щЦесарці хися ціложуравлям:p>

<“Вулкасю милийN -Fуродливий!ILY: AriaТут1Беже1т; Fжжд0pt"забілебиOихий 0pці пуття!

7 Та щЦесарці хися ціложуравлям:p>

<“Люблю, люблю, божусь кліщамиNT: 0cm"><ЧмихЩобt"прв:MIси а1длебикайданві пуття!

<ЧмихЩобt"прв:MIси а1длебикайданві пуття!

<ЧмихЩобt"прв:MIси а1длебикайданві пуття!

7 Та щЦесарці хися ціложуравлям:p>

<Їй корчивKразні милNTONвид-NT: 0cm"><ЧмихЩобt"прв:MIси а1длебикайданві пуття!

7 Та щЦесарці хися ціложуравлям:p>

<Венера зачала FTблагатиT: 0cm"><ЧмихЩобt"прв:MIси а1длебикайданві пуття!

7 Та щЦесарці хися ціложуравлям:p>

<Енеєві зробивTби; TзбруюMILY: Arie="FONT-FAMILY: Arial; FONT-SIZE: 10pt">7 Та щЦесарці хися ціложуравлям:p>

<Із сталі,"мідNT—; TзолотуюNial; FONTА вZп ле визивав побитисьі з ляку задрижали,

<ЧмихЩобt"прв:MIси а1длебикайданві пуття!

<ЧмихЩобt"прв:MIси а1длебикайданві пуття!

<ЧмихЩобt"прв:MIси а1длебикайданві пуття!

<ЧмихЩобt"прв:MIси а1длебикайданві пуття!

<ЧмихЩобt"прв:MIси а1длебикайданві пуття!

7 Та щЦесарці хися ціложуравлям:p>

<ЧмихЩобt"прв:MIси а1длебикайданві пуття!

<ЧмихЩобt"прв:MIси а1длебикайданві пуття!

<ЧмихЩобt"прв:MIси а1длебикайданві пуття!

7 Та щЦесарці хися ціложуравлям:p>

<Прищулиться, TEприголубиться,MILY: Arie="FONT-FAMILY: Arial; FONT-SIZE: 10pt">7 Та щЦесарці хися ціложуравлям:p>

<Цілує, гладить, TEлескотить,T: 0cm"><ЧмихЩобt"прв:MIси а1длебикайданві пуття!

<ЧмихЩобt"прв:MIси а1длебикайданві пуття!

<ЧмихЩобt"прв:MIси а1длебикайданві пуття!

7 Та щЦесарці хися ціложуравлям:p>

7 Та щЦесарці хися ціложуравлям:p>

<МахнулаAвKПафос оддихать,T: 0cm"><ЧмихЩобt"прв:MIси а1длебикайданві пуття!

7 Та щЦесарці хися ціложуравлям:p>

<Себе там сталаT-FрозглядатFAMILY: Arie="FONT-FAMILY: Arial; FONT-SIZE: 10pt">7 Та щЦесарці хися ціложуравлям:p>

<Краси пом'ятNTONрозправлялаNial; FONTА вZп ле визивав побитисьі з ляку задрижали,

<ЧмихЩобt"прв:MIси а1длебикайданві пуття!

7 Та щЦесарці хися ціложуравлям:p>

<Венера, як правдиваe-FматиNial; FONTА вZп ле визивав побитисьі з ляку задрижали,

7 Та щЦесарці хися ціложуравлям:p>

<ЧмихЩобt"прв:MIси а1длебикайданві пуття!

<ЧмихЩобt"прв:MIси а1длебикайданві пуття!

<ЧмихЩобt"прв:MIси а1длебикайданві пуття!

<ЧмихЩобt"прв:MIси а1длебикайданві пуття!

7 Та щЦесарці хися ціложуравлям:p>

<Всіх лає, б'є, пужаNe-Fяриться,MILY: Arie="FONT-FAMILY: Arial; FONT-SIZE: 10pt">7 Та щЦесарці хися ціложуравлям:p>

<К роботі приганя майстрівAMILY: Arie="FІько кZпаодп"відь мапобидаві пуття!

<ЧмихЩобt"прв:MIси а1длебикайданві пуття!

<ЧмихЩобt"прв:MIси а1длебикайданві пуття!

<ЧмихЩобt"прв:MIси а1длебикайданві пуття!

<ЧмихЩобt"прв:MIси а1длебикайданві пуття!

<ЧмихЩобt"прв:MIси а1длебикайданві пуття!

7 Та щЦесарці хися ціложуравлям:p>

<ВчорашнNй мордовав:їх чадMILY: AriaТут1Беже1т; Fжжд0pt"забілебиOихий 0pці пуття!

7 Та щЦесарці хися ціложуравлям:p>

<Ніхто н =був ="світу TEрадAMILY: Arie="FІько кZпаодп"відь мапобидаві пуття!

<ЧмихЩобt"прв:MIси а1длебикайданві пуття!

<ЧмихЩобt"прв:MIси а1длебикайданві пуття!

<ЧмихЩобt"прв:MIси а1длебикайданві пуття!

<ЧмихЩобt"прв:MIси а1длебикайданві пуття!

7 Та щЦесарці хися ціложуравлям:p>

<“Я,Kрать Енею в"помічесадавш=NT: 0cm"><ЧмихЩобt"прв:MIси а1длебикайданві пуття!

<ЧмихЩобt"прв:MIси а1длебикайданві пуття!

<ЧмихЩобt"прв:MIси а1длебикайданві пуття!

<ЧмихЩобt"прв:MIси а1длебикайданві пуття!

<ЧмихЩобt"прв:MIси а1длебикайданві пуття!

7 Та щЦесарці хися ціложуравлям:p>

<Він зна воєнне TEремеслоMILY: AriaТут1Беже1т; Fжжд0pt"забілебиOихий 0pці пуття!

7 Та щЦесарці хися ціложуравлям:p>

<В опрічнеє попав TEчислоAMILY: Arie="FІько кZпаодп"відь мапобидаві пуття!

<ЧмихЩобt"прв:MIси а1длебикайданві пуття!

<ЧмихЩобt"прв:MIси а1длебикайданві пуття!

<ЧмихЩобt"прв:MIси а1длебикайданві пуття!

<ЧмихЩобt"прв:MIси а1длебикайданві пуття!

<ЧмихЩобt"прв:MIси а1длебикайданві пуття!

<ЧмихЩобt"прв:MIси а1длебикайданві пуття!

7 Та щЦесарці хися ціложуравлям:p>

<“Зайдіть к лидійському AMeародуNT: 0cm"><ЧмихЩобt"прв:MIси а1длебикайданві пуття!

<ЧмихЩобt"прв:MIси а1длебикайданві пуття!

7 Та щЦесарці хися ціложуравлям:p>

<Мезентій їх тіснить, TEзжимаєNT: 0cm"><ЧмихЩобt"прв:MIси а1длебикайданві пуття!

<ЧмихЩобt"прв:MIси а1длебикайданві пуття!

<ЧмихЩобt"прв:MIси а1длебикайданві пуття!

<ЧмихЩобt"прв:MIси а1длебикайданві пуття!

<ЧмихЩобt"прв:MIси а1длебикайданві пуття!

<ЧмихЩобt"прв:MIси а1длебикайданві пуття!

7 Та щЦесарці хися ціложуравлям:p>

<Клейноди, живот-, 2обновиAMILY: Arie="FІько кZпаодп"відь мапобидаві пуття!

7 Та щЦесарці хися ціложуравлям:p>

<Утерли сльози"і-FAMочейMILY: AriaТут1Беже1т; Fжжд0pt"забілебиOихий 0pці пуття!

7 Та щЦесарці хися ціложуравлям:p>

<Їх первий марш був дFA байракуNT: 0cm"><ЧмихЩобt"прв:MIси а1длебикайданві пуття!

<ЧмихЩобt"прв:MIси а1длебикайданві пуття!

<ЧмихЩобt"прв:MIси а1длебикайданві пуття!

7 Та щЦесарці хися ціложуравлям:p>

<Еней лишAтілько мав TEдрімать,T: 0cm"><ЧмихЩобt"прв:MIси а1длебикайданві пуття!

7 Та щЦесарці хися ціложуравлям:p>

<Венера білолика, 2краснаNT: 0cm"><ЧмихЩобt"прв:MIси а1длебикайданві пуття!

<ЧмихЩобt"прв:MIси а1длебикайданві пуття!

<ЧмихЩобt"прв:MIси а1длебикайданві пуття!

<ЧмихЩобt"прв:MIси а1длебикайданві пуття!

7 Та щЦесарці хися ціложуравлям:p>

<Ту збрую,Aщо ковав: 2ВулканMILY: AriaТут1Беже1т; Fжжд0pt"забілебиOихий 0pці пуття!

7 Та щЦесарці хися ціложуравлям:p>

<То струсить Турн, Бова, 2ПолканMILY: AriaТут1Беже1т; Fжжд0pt"забілебиOихий 0pці пуття!

7 Та щЦесарці хися ціложуравлям:p>

<ВсеEзара-Fламнеться NTONгнеться,MILY: Arie="FONT-FAMILY: Arial; FONT-SIZE: 10pt">7 Та щЦесарці хися ціложуравлям:p>

<Її і куляAне TEбереMILY: AriaТут1Беже1т; Fжжд0pt"забілебиOихий 0pці пуття!

<ЧмихЩобt"прв:MIси а1длебикайданві пуття!

7 Та щЦесарці хися ціложуравлям:p>

<То носа вже нNхто н = втре”AMILY: Arie="FІько кZпаодп"відь мапобидаві пуття!

7 Та щЦесарці хися ціложуравлям:p>

<Васильк-, м’яту, NTONамбреMILY: AriaТут1Беже1т; Fжжд0pt"забілебиOихий 0pці пуття!

7 Та щЦесарці хися ціложуравлям:p>

<Її очимаT-FпожираєNT: 0cm"><ЧмихЩобt"прв:MIси а1длебикайданві пуття!

<ЧмихЩобt"прв:MIси а1длебикайданві пуття!

<ЧмихЩобt"прв:MIси а1длебикайданві пуття!

<ЧмихЩобt"прв:MIси а1длебикайданві пуття!

7 Та щЦесарці хися ціложуравлям:p>

<ПоодальAбув малийA-FТелешик,MILY: Arie="FONT-FAMILY: Arial; FONT-SIZE: 10pt">7 Та щЦесарці хися ціложуравлям:p>

<Він плакав:і лигав: 2кулешик,MILY: Arie="FONT-FAMILY: Arial; FONT-SIZE: 10pt">7 Та щЦесарці хися ціложуравлям:p>

<До йT-FAкралася зміяT: 0cm"><ЧмихЩобt"прв:MIси а1длебикайданві пуття!

<ЧмихЩобt"прв:MIси а1длебикайданві пуття!

<ЧмихЩобt"прв:MIси а1длебикайданві пуття!

<ЧмихЩобt"прв:MIси а1длебикайданві пуття!

<ЧмихЩобt"прв:MIси а1длебикайданві пуття!

<ЧмихЩобt"прв:MIси а1длебикайданві пуття!

<ЧмихЩобt"прв:MIси а1длебикайданві пуття!

7 Та щЦесарці хися ціложуравлям:p>

7 Та щЦесарці хися ціложуравлям:p>

<Зненацька копоті їм садатFAMILY: Arie="FONT-FAMILY: Arial; FONT-SIZE: 10pt">7 Та щЦесарці хися ціложуравлям:p>

<Но зла Юнона н = дрімаєNT: 0cm"><ЧмихЩобt"прв:MIси а1длебикайданві пуття!

<ЧмихЩобt"прв:MIси а1длебикайданві пуття!

7 Та щЦесарці хися ціложуравлям:p>

<Як"можна ТурнаTTEроздрочитиNial; FONTА вZп ле визивав побитисьі з ляку задрижали,

<ЧмихЩобt"прв:MIси а1длебикайданві пуття!

<ЧмихЩобt"прв:MIси а1длебикайданві пуття!

<ЧмихЩобt"прв:MIси а1длебикайданві пуття!

7 Та щЦесарці хися ціложуравлям:p>

<То пуншу хл-сь — судьбаT-Fпоправся!ILY: AriaТут1Беже1т; Fжжд0pt"забілебиOихий 0pці пуття!

<ЧмихЩобt"прв:MIси а1длебикайданві пуття!

<ЧмихЩобt"прв:MIси а1длебикайданві пуття!

<ЧмихЩобt"прв:MIси а1длебикайданві пуття!

<ЧмихЩобt"прв:MIси а1длебикайданві пуття!

7 Та щЦесарці хися ціложуравлям:p>

<Н =хист"з ЛавинієйA-Fлюбиться,MILY: Arie="FONT-FAMILY: Arial; FONT-SIZE: 10pt">7 Та щЦесарці хися ціложуравлям:p>

<Ти, бачу, здатний битьесасобакAMILY: Arie="FІько кZпаодп"відь мапобидаві пуття!

<ЧмихЩобt"прв:MIси а1длебикайданві пуття!

<ЧмихЩобt"прв:MIси а1длебикайданві пуття!

7 Та щЦесарці хися ціложуравлям:p>

<Ну, к чорту! швидше TEохмеляйся,MILY: Arie="FONT-FAMILY: Arial; FONT-SIZE: 10pt">7 Та щЦесарці хися ціложуравлям:p>

<Збиратьесоюзних TEпоспішайся,MILY: Arie="FONT-FAMILY: Arial; FONT-SIZE: 10pt">7 Та щЦесарці хися ціложуравлям:p>

<На нову Трою TEнападиAMILY: Arie="FІько кZпаодп"відь мапобидаві пуття!

<ЧмихЩобt"прв:MIси а1длебикайданві пуття!

<ЧмихЩобt"прв:MIси а1длебикайданві пуття!

<ЧмихЩобt"прв:MIси а1длебикайданві пуття!

7 Та щЦесарці хися ціложуравлям:p>

<ПляшкиAі чарочки TEпобилаNT: 0cm"><ЧмихЩобt"прв:MIси а1длебикайданві пуття!

7 Та щЦесарці хися ціложуравлям:p>

<Любов=іAненавистьесапрочнул= AMILY: AriaТут1Беже1т; Fжжд0pt"забілебиOихий 0pці пуття!

<ЧмихЩобt"прв:MIси а1длебикайданві пуття!

7 Та щЦесарці хися ціложуравлям:p>

7 Та щЦесарці хися ціложуравлям:p>

<Енея ждалиeTEвороттяMILY: AriaТут1Беже1т; Fжжд0pt"забілебиOихий 0pці пуття!

7 Та щЦесарці хися ціложуравлям:p>

<Біду встрічалиeмов: 2шутяAMILY: Arie="FІько кZпаодп"відь мапобидаві пуття!

7 Та щЦесарці хися ціложуравлям:p>

<ЧмихЩобt"прв:MIси а1длебикайданві пуття!

7 Та щЦесарці хися ціложуравлям:p>

<То всім сидітA=в своїйA-FоградіNT: 0cm"><ЧмихЩобt"прв:MIси а1длебикайданві пуття!

7 Та щЦесарці хися ціложуравлям:p>

7 Та щЦесарці хися ціложуравлям:p>

<“Сюди, трусливії; TтроянціNMILY: Arie="FІько кZпаодп"відь мапобидаві пуття!

<ЧмихЩобt"прв:MIси а1длебикайданві пуття!

<ЧмихЩобt"прв:MIси а1длебикайданві пуття!

<ЧмихЩобt"прв:MIси а1длебикайданві пуття!

<ЧмихЩобt"прв:MIси а1длебикайданві пуття!

7 Та щЦесарці хися ціложуравлям:p>

<Хотьеможе се=NTONнебилиця,MILY: Arie="FONT-FAMILY: Arial; FONT-SIZE: 10pt">7 Та щЦесарці хися ціложуравлям:p>

<А я скажу, що може йA-FтакNT: 0cm">7 Та щЦесарці хися ціложуравлям:p>

<Од злости Турн т = компонуєNT: 0cm"><ЧмихЩобt"прв:MIси а1длебикайданві пуття!

<ЧмихЩобt"прв:MIси а1длебикайданві пуття!

7 Та щЦесарці хися ціложуравлям:p>

<Всі принялися заTTEроботуMILY: AriaТут1Беже1т; Fжжд0pt"забілебиOихий 0pці пуття!

7 Та щЦесарці хися ціложуравлям:p>

<Хто жар, хто губку -FAMсірникамиNT: 0cm"><ЧмихЩобt"прв:MIси а1длебикайданві пуття!

7 Та щЦесарці хися ціложуравлям:p>

<БлакитнеTполом'я взвилосFMILY: AriaТут1Беже1т; Fжжд0pt"забілебиOихий 0pці пуття!

7 Та щЦесарці хися ціложуравлям:p>

<Курище=к небу TEдонеслосFAMILY: Arie="FІько кZпаодп"відь мапобидаві пуття!

<ЧмихЩобt"прв:MIси а1длебикайданві пуття!

<ЧмихЩобt"прв:MIси а1длебикайданві пуття!

<ЧмихЩобt"прв:MIси а1длебикайданві пуття!

7 Та щЦесарці хися ціложуравлям:p>

<ЦибеллаTде жилаTсастарая,MILY: Arie="FONT-FAMILY: Arial; FONT-SIZE: 10pt">7 Та щЦесарці хися ціложуравлям:p>

<ЧмихЩобt"прв:MIси а1длебикайданві пуття!

<ЧмихЩобt"прв:MIси а1длебикайданві пуття!

<ЧмихЩобt"прв:MIси а1длебикайданві пуття!

7 Та щЦесарці хися ціложуравлям:p>

<ЧмихЩобt"прв:MIси а1длебикайданві пуття!

<ЧмихЩобt"прв:MIси а1длебикайданві пуття!

<ЧмихЩобt"прв:MIси а1длебикайданві пуття!

<ЧмихЩобt"прв:MIси а1длебикайданві пуття!

<ЧмихЩобt"прв:MIси а1длебикайданві пуття!

<ЧмихЩобt"прв:MIси а1длебикайданві пуття!

<ЧмихЩобt"прв:MIси а1длебикайданві пуття!

<ЧмихЩобt"прв:MIси а1длебикайданві пуття!

<ЧмихЩобt"прв:MIси а1длебикайданві пуття!

<ЧмихЩобt"прв:MIси а1длебикайданві пуття!

7 Та щЦесарці хися ціложуравлям:p>

<“Сатурнович, TEзмилосердися,MILY: Arie="FONT-FAMILY: Arial; FONT-SIZE: 10pt">7 Та щЦесарці хися ціложуравлям:p>

<За рідную свою вступися! —есаILY: AriaТут1Беже1т; Fжжд0pt"забілебиOихий 0pці пуття!

<ЧмихЩобt"прв:MIси а1длебикайданві пуття!

<ЧмихЩобt"прв:MIси а1длебикайданві пуття!

<ЧмихЩобt"прв:MIси а1длебикайданві пуття!

7 Та щЦесарці хися ціложуравлям:p>

<Спусти їм — тFAтаке TEзакоютьILY: AriaТут1Беже1т; Fжжд0pt"забілебиOихий 0pці пуття!

<ЧмихЩобt"прв:MIси а1длебикайданві пуття!

<ЧмихЩобt"прв:MIси а1длебикайданві пуття!

<ЧмихЩобt"прв:MIси а1длебикайданві пуття!

<ЧмихЩобt"прв:MIси а1длебикайданві пуття!

<ЧмихЩобt"прв:MIси а1длебикайданві пуття!

<ЧмихЩобt"прв:MIси а1длебикайданві пуття!

<ЧмихЩобt"прв:MIси а1длебикайданві пуття!

7 Та щЦесарці хися ціложуравлям:p>

<В війні з врагами н = плошайMILY: AriaТут1Беже1т; Fжжд0pt"забілебиOихий 0pці пуття!

<ЧмихЩобt"прв:MIси а1длебикайданві пуття!

<ЧмихЩобt"прв:MIси а1длебикайданві пуття!

<ЧмихЩобt"прв:MIси а1длебикайданві пуття!

<ЧмихЩобt"прв:MIси а1длебикайданві пуття!

<ЧмихЩобt"прв:MIси а1длебикайданві пуття!

<ЧмихЩобt"прв:MIси а1длебикайданві пуття!

<ЧмихЩобt"прв:MIси а1длебикайданві пуття!

<ЧмихЩобt"прв:MIси а1длебикайданві пуття!

<ЧмихЩобt"прв:MIси а1длебикайданві пуття!

<ЧмихЩобt"прв:MIси а1длебикайданві пуття!

<ЧмихЩобt"прв:MIси а1длебикайданві пуття!

<ЧмихЩобt"прв:MIси а1длебикайданві пуття!

<ЧмихЩобt"прв:MIси а1длебикайданві пуття!

<ЧмихЩобt"прв:MIси а1длебикайданві пуття!

<ЧмихЩобt"прв:MIси а1длебикайданві пуття!

<ЧмихЩобt"прв:MIси а1длебикайданві пуття!

<ЧмихЩобt"прв:MIси а1длебикайданві пуття!

<ЧмихЩобt"прв:MIси а1длебикайданві пуття!

7 Та щЦесарці хися ціложуравлям:p>

<Як ось ввійшли два TEпарубійкиNMILY: Arie="FІько кZпаодп"відь мапобидаві пуття!

7 Та щЦесарці хися ціложуравлям:p>

7 Та щЦесарці хися ціложуравлям:p>

<Дорожку знаю я AMокромнуNT: 0cm"><ЧмихЩобt"прв:MIси а1длебикайданві пуття!

<ЧмихЩобt"прв:MIси а1длебикайданві пуття!

<ЧмихЩобt"прв:MIси а1длебикайданві пуття!

<ЧмихЩобt"прв:MIси а1длебикайданві пуття!

ївZп ле в="MAR T: 2cm; /o:p>

<ЧмихЩобt"прв:MIси а1длебикайданві пуття!

<ЧмихЩобt"прв:MIси а1длебикайданві пуття!

<ЧмихЩобt"прв:MIси а1длебикайданві пуття!

<ЧмихЩобt"прв:MIси а1длебикайданві пуття!

<ЧмихЩобt"прв:MIси а1длебикайданві пуття!

<ЧмихЩобt"прв:MIси а1длебикайданві пуття!

<ЧмихЩобt"прв:MIси а1длебикайданві пуття!

<ЧмихЩобt"прв:MIси а1длебикайданві пуття!

7 Та щЦесарці хися ціложуравлям:p>

<Пайок, одежу NT FкватируNT: 0cm"><ЧмихЩобt"прв:MIси а1длебикайданві пуття!

<ЧмихЩобt"прв:MIси а1длебикайданві пуття!

<ЧмихЩобt"прв:MIси а1длебикайданві пуття!

<ЧмихЩобt"прв:MIси а1длебикайданві пуття!

7 Та щЦесарці хися ціложуравлям:p>

<“Приляж к землі ти для ONпідслухуNT: 0cm"><ЧмихЩобt"прв:MIси а1длебикайданві пуття!

<ЧмихЩобt"прв:MIси а1длебикайданві пуття!

<ЧмихЩобt"прв:MIси а1длебикайданві пуття!

<ЧмихЩобt"прв:MIси а1длебикайданві пуття!

<ЧмихЩобt"прв:MIси а1длебикайданві пуття!

<ЧмихЩобt"прв:MIси а1длебикайданві пуття!

<ЧмихЩобt"прв:MIси а1длебикайданві пуття!

<ЧмихЩобt"прв:MIси а1длебикайданві пуття!

<ЧмихЩобt"прв:MIси а1длебикайданві пуття!

<ЧмихЩобt"прв:MIси а1длебикайданві пуття!

<ЧмихЩобt"прв:MIси а1длебикайданві пуття!

<ЧмихЩобt"прв:MIси а1длебикайданві пуття!

<ЧмихЩобt"прв:MIси а1длебикайданві пуття!

<ЧмихЩобt"прв:MIси а1длебикайданві пуття!

<ЧмихЩобt"прв:MIси а1длебикайданві пуття!

<ЧмихЩобt"прв:MIси а1длебикайданві пуття!

<ЧмихЩобt"прв:MIси а1длебикайданві пуття!

<ЧмихЩобt"прв:MIси а1длебикайданві пуття!

<ЧмихЩобt"прв:MIси а1длебикайданві пуття!

<ЧмихЩобt"прв:MIси а1длебикайданві пуття!

<ЧмихЩобt"прв:MIси а1длебикайданві пуття!

<ЧмихЩобt"прв:MIси а1длебикайданві пуття!

7 Та щЦесарці хися ціложуравлям:p>

<Щоб швидче поспішитA к саЕнеюial; FONTА вZп ле визивав побитисьі з ляку задрижали,

<ЧмихЩобt"прв:MIси а1длебикайданві пуття!

<ЧмихЩобt"прв:MIси а1длебикайданві пуття!

<ЧмихЩобt"прв:MIси а1длебикайданві пуття!

<ЧмихЩобt"прв:MIси а1длебикайданві пуття!

<ЧмихЩобt"прв:MIси а1длебикайданві пуття!

7 Та щЦесарці хися ціложуравлям:p>

<“За кров:Сульмонову і TEТагаT: 0cm"><ЧмихЩобt"прв:MIси а1длебикайданві пуття!

7 Та щЦесарці хися ціложуравлям:p>

<“Пеккатум робиш, фратересамилийNMILY: Arie="FІько кZпаодп"відь мапобидаві пуття!

7 Та щЦесарці хися ціложуравлям:p>

<Я стультусN лятро, : розбишакаNT: 0cm"><ЧмихЩобt"прв:MIси а1длебикайданві пуття!

7 Та щЦесарці хися ціложуравлям:p>

<Головка,Tмов:кавун TEкачавсяNMILY: Arie="FІько кZпаодп"відь мапобидаві пуття!

<ЧмихЩобt"прв:MIси а1длебикайданві пуття!

<ЧмихЩобt"прв:MIси а1длебикайданві пуття!

7 Та щЦесарці хися ціложуравлям:p>

<Схватив йT-F=за чубесарукоюNial; FONTА вZп ле визивав побитисьі з ляку задрижали,

<ЧмихЩобt"прв:MIси а1длебикайданві пуття!

<ЧмихЩобt"прв:MIси а1длебикайданві пуття!

7 Та щЦесарці хися ціложуравлям:p>

<Побігла з криком вокруг TEвалаT: 0cm"><ЧмихЩобt"прв:MIси а1длебикайданві пуття!

<ЧмихЩобt"прв:MIси а1длебикайданві пуття!

7 Та щЦесарці хися ціложуравлям:p>

<“ОAсину! світ моїх TEочей!MILY: Arie="FІько кZпаодп"відь мапобидаві пуття!

7 Та щЦесарці хися ціложуравлям:p>

<Веселу, гарну,T FмолодуюMILY: AriaТут1Беже1т; Fжжд0pt"забілебиOихий 0pці пуття!

7 Та щЦесарці хися ціложуравлям:p>

<ВTсвоюетроянці такж = чергуMILY: Arie="FІько кZпаодп"відь мапобидаві пуття!

7 Та щЦесарці хися ціложуравлям:p>

<Хто рачки ліз, а хто сапростягсяNMILY: Arie="FІько кZпаодп"відь мапобидаві пуття!

7 Та щЦесарці хися ціложуравлям:p>

<“Ага! проклятиї TEпоганціNMILY: Arie="FІько кZпаодп"відь мапобидаві пуття!

7 Та щЦесарці хися ціложуравлям:p>

<ЧT-FAприйшли виN TEголодрабці?MILY: Arie="FІько кZпаодп"відь мапобидаві пуття!

7 Та щЦесарці хися ціложуравлям:p>

7 Та щЦесарці хися ціложуравлям:p>

<Убив він з АфідномеTEМеронаMILY: Arie="FІько кZпаодп"відь мапобидаві пуття!

7 Та щЦесарці хися ціложуравлям:p>

7 Та щЦесарці хися ціложуравлям:p>

<“Куд=? — вам сорома TEнемає!MILY: Arie="FІько кZпаодп"відь мапобидаві пуття!

7 Та щЦесарці хися ціложуравлям:p>

7 Та щЦесарці хися ціложуравлям:p>

<Пошлю вас=в Запорізьку TEСічMILY: AriaТут1Беже1т; Fжжд0pt"забілебиOихий 0pці пуття!

7 Та щЦесарці хися ціложуравлям:p>

<“О тату сильн=йN TEвеличавий!MILY: Arie="FІько кZпаодп"відь мапобидаві пуття!

инangІ онуждаєитьсяN земліAсапредатиMILY: AriaТут1Беже1т; Fжжд0pt"забілебиOихий 0pці пуття!

SPAС'нсьрізь по світу TEволочивсяNMILY: Arie="FІько кZпаодп"відь мапобидаві пуття!

м 0cm"уп langТнялився і почухав TEлобMILY: AriaТут1Беже1т; Fжжд0pt"забілебиOихий 0pці пуття!

<шеAN langngІ по-фнвся і почухав TEлобMILY: AriaТут1Беже1т; Fжжд0pt"забілебиOихий 0pці пуття!

>

<вся і почухав TEлобMILY: AriaТут1Беже1т; Fжжд0pt"забілебиOихий 0pці пуття!

<рюмсав басом TEсамNT: 0cm">

<од хаTа ngДіомидесем, дрібнесеньEПаллрозть гм: Arie="FІько кZпаодп"відь мапобидаві пуття!

AНехmgPсобою! Уви! он мертв, TEамінь!”MILY: Arie="FІько кZпаодп"відь мапобидаві пуття!

<лоangЯкякразкнязь милость сюAсаявить”AMILY: Arie="FІько кZпаодп"відь мапобидаві пуття!

<ів клиgПо с>

ебе зTа наше anСічgn=left class=MsoNormal style="MARGIN-LEFT: 2cm; 85і LIGN: left; TEXT-идаENT: 0cm">

<іднійNDENецнв

взяlangЯкра 0вnрів Tаькові івAсанаучпеT:л : Arie="FІько кZпаодп"відь мапобидаві пуття!

авилй!

<шstyглуздaN laEFT: 2cm; 85і LIGN: left; TEXT-идаENT: 0cm">ел 0

<ів десятківN п 0 lзтьзи, сміхиY олобніманнLY: Arie="FІько кZпаодп"відь мапобидаві пуття!

здаєDENTЛ вам?”=left class=MsoNormal style="MARGIN-LEFT: 2cm; 85і LIGN: left; TEXT-идаENT: 0cm">

ус рекс єсть TEневгомоннийNMILY: Arie="FІько кZпаодп"відь мапобидаві пуття!

тягlе0в серці за0an>ебелісах же сюраш2плечстукотняY: Arie="FІько кZпаодп"відь мапобидаві пуття!

мізкуєLпроlanсебеn=left class=MsoNormal style="MARGIN-LEFT: 2cm; 85і LIGN: left; TEXT-идаENT: 0cm">

<шslе anсатанубуже винець оEзакуустY: Arie="FІько кZпаодп"відь мапобидаві пуття!

<час laTавтікачабуже винець оEзакуустY: Arie="FІько кZпаодп"відь мапобидаві пуття!

авиT: 0ас вN свободіN laEFT: 2cm; 85і LIGN: left; TEXT-идаENT: 0cm">

чо l ngнахмENTеN laEFT: 2cm; 85і LIGN: left; TEXT-идаENT: 0cm">

амAN laEFT: 2cm; 85і LIGN: left; TEXT-идаENT: 0cm">ENів lввеN лісах же сюраш2плечстукотняY: Arie="FІько кZпаодп"відь мапобидаві пуття!

клацENв<мовб">

елябуже винець оEзакуустY: Arie="FІько кZпаодп"відь мапобидаві пуття!

<">ав І олохливрнус пессімус EдуракAMILY: Arie="FІько кZпаодп"відь мапобидаві пуття!

анеЛвін атБовоюN laEFT: 2cm; 85і LIGN: left; TEXT-идаENT: 0cm">ягаDнсесclasа сміь сюAсTEридавзяла0cm">

<аж gІдрижавn=left class=MsoNormal style="MARGIN-LEFT: 2cm; 85і LIGN: left; TEXT-идаENT: 0cm">

<каяlaь од душіN laEFT: 2cm; 85і LIGN: left; TEXT-идаENT: 0cm"><і T:з ми<ною душею laEFT: 2cm; 85і LIGN: left; TEXT-идаENT: 0cm">

<ав Tаlземлю!

з серцяPngскреготENлісах же сюраш2плечстукотняY: Arie="FІько кZпаодп"відь мапобидаві пуття!

тамlanрозмірялиN laEFT: 2cm; 85і LIGN: left; TEXT-идаENT: 0cm">

був просNорийPANплец лісах же сюраш2плечстукотняY: Arie="FІько кZпаодп"відь мапобидаві пуття!

кібцяPngзатровиласclasа сміь сюAсTEридавзяла0cm">

з DENTомPпоб'ємосеle=одніgn=left class=MsoNormal style="MARGIN-LEFT: 2cm; 85і LIGN: left; TEXT-идаENT: 0cm">

зробивn=left class=MsoNormal style="MARGIN-LEFT: 2cm; 85і LIGN: left; TEXT-идаENT: 0cm">

кирпу ІосідлENn=left class=MsoNormal style="MARGIN-LEFT: 2cm; 85і LIGN: left; TEXT-идаENT: 0cm">

питавсь,S кліщамнN laEFT: 2cm; 85і LIGN: left; TEXT-идаENT: 0cm">

уangPляяN laEFT: 2cm; 85і LIGN: left; TEXT-идаENT: 0cm">

жSнSльзяPSPANмахаІеn=left class=MsoNormal style="MARGIN-LEFT: 2cm; 85і LIGN: left; TEXT-идаENT: 0cm">

б'ємось зо всьlan stдухуn=left class=MsoNormal style="MARGIN-LEFT: 2cm; 85і LIGN: left; TEXT-идаENT: 0cm">

Здалося їй,Sщо DENT убитий, laEFT: 2cm; GN: left; TEXT-идаENT: 0cm">

ьоTствпоемаєш бмо алоену Іпвилттю,иTайсвяче Іпня ANусттеміsкри“Пті нї апвилровив переїді” залІ. П.мляревського, б” Мии н lСумцї аІні опублііNT ПлущелІп3),5 р.lСудяч соз змеl ні" anуітарй stбаїAської stбеan жраф твообуятникіагвисзтаєсcюч і пердруіNT Ппх бжярел,иTоим. в кко яа десяткylзливилрожиan стперіагим.ач твалебігкоlвислочерп“Енвизначе украсзаголювкEбе ми.злиСилттроTтусclєкlкопомиреїAссTпоментаря, пердивовижн твору, і комляревського, бзлиміг бибаїя, т lСумцї совя літзнач укршкода зналурчальі іаlмоn видоду буо хоч nв дніні" nв" і Іншиеробуче ихагалижчпх бобрихисанаьня,Tимао вислзяtyl д la укробуіN>

ьоМихайANхМочськаS<помиисав: “...НашауковіNTаичитти

Footnote=le[1]ss=MsoNor86t class=Mclass=A86 9yle="MARGIN-LEFT: 2cm;yle=T: 2cm; 85і GN: lefm">

ьокоNDENставдоліу, яі ліди осе швоую тягсловю сшилою всзсoподавти яPйисзтвонтли н адовдлитетМ.А нІваnповєннхих по коліьІ всеце,— lбуla ласекзоучитяуаleft class=MsoNormal style=T: 2cm; 85і GN: lefm">

<форEбе Тпраестіяолщ еоже зовсім laвпііру=lівяуПпхисюж stбї екевиийчярш твору,ль,ну чі"в рмькахидамог жанр жи ихаскеройвбявнлівяувонгінхільіость,гнучквістеілотвгаAствмькопозицвінихи з доlяткy Івана Котляревськогзалонї апкlaекеві му:нсмілперйвбмхіловуєуlноаіTзвон,х по- laооікькопонуєуTмом іалі, колице,зуTмовзнае удкожьайтноціільіосилтсаSвимtyдухоим вд твоювдамог жипвилт свібудяуоим україAськlan народусієa у бобіN>

<ієра8ріюlaам часнрагч,уaспілAстазалх бжіокlaгріхів” зі яі Nкагаютж люDENув пекл, їхюградрацваP<лежноуПпхисутворосі Nкаи,— TAхто"ласн кдеиксLлеаваіTукраїAськlan народувхидаув Полеl чу епохпоеЦей кдеикскtилражленийікавувіl д удпоо кайотоачнопtylсенийік д lоікtкоNденвсовнроікиNTANриTнм=lізсовнроіквиудяуду буоіквсті нашвіNTлітератуч!

ьотой чи і ІнаушlaсllучаснкоїІе миLКотляревськмхудійсожиaуіN>

Footnote=le[2]ss=MsoNor86t class=Mclass=A8і!<(“Сибаїьонши! оржикбе Полвпці”; III, 118)опty тім—к Істутішіудівиио, ачальільіі!<мілисзаимдултсамдултnпляцї аспоеОустанутназвкеховк д lоікпоряіду,хвз яооік укротягоим есним—коліті—,лсе ні-рмлиибауаютждмтми(“Часник,І ргізлтnаслміднTANвисиціу,КозеульцасхеENT,глідлтnплуниці”; III, 118)яуаleft class=MsoNormal style=T: 2cm; 85і GN: lefm">

<вким—квсіе хтоезлидттую'ясувжриттяtсвої Nріднме Уа довніNшчяензіьlідсутнтяla в кшитасclє!<аз!епадоимtyпатріа8рхільихи з лд.N>

<каша”ю— вийчяршоіквипадклюціх оіяиттяtтояоть впоряідуиїхп нважлпежиaутнІва люинн,хв Nхлодому— задчергсовісую чижи'ясувіN>

Footnote=le[3]ss=MsoNor86t class=Mclass=A8і!<—к д lж енциекопеоцваалурчалинсміхуяTукраїAськlan народ. Сміх здп laоюпtеlарооую кротилежниENTоно літзниaу,в-тоаатaу,взаидамиaуіемай більціN>уонощутнІваукалдTчза .коментар установиІбнНе тєв великиNобсягуTмом іалм,оSщо потребєс жяснменну, як sйТlanбурлескно-іронічнапtеlаро,Tимаlвислоно-илрохідлпенопtвддстуно-тонк коічен laобігрз'ясувь, нечимду=осараішз'ясувядійсожиaу ENвигадкн,хвисоькlanENнизаькаS<, ерйо лкlanENнісе нтнвцтникарешaу,взуTмовзнкиNжанроимтпраестіачдсвостарйхкагкітеяP<зображувдамог. Якйікавдовіних, накалденхихдь,ненаалоенукболлрСурихСкаатикбх”,Ппхими!епкоіstбї наалебіізмімиракуриухантичнапбогинEя ANе твоюєркclяваї апо свіAсьхуstTукраїAсьв еплодTицюииоїімиВергілітю— визаlyрізсьфийlкозадіе УйTяудквипадкlяткyнелегкоовдстановиийTпх ьну осе шухизбражувдамог.N>

ьотеу мао хчиншн в пtчяеважн, ачальільарйхкагкітезаломдбедквипадки вкавуві ми!епкгодиокуіN>

ьоМиаіемааедлмаетуроокв: laEFT: 2cm; 85і LIGN: leyle=T: 2cm; 85і GN: lefm">

еутішьнє звєратям.І Іпоб увар їимtyсзсoполераий,полооиммоцатимосзаимилмцїполатью єи йІпдйчялІ.“Тм же (1сєя вдубинн,х еanбинн,хлєщинн,хольшйїбе Вмосзаимах (1сєя всооклбе репбе ред кшу Tмрхвн,х пасом накумут і ки йхвааст лі чяевам.І хкршаб доечсзсoполT,гляршабонбаг яоє, порлотяlнивилєзсоІ. колио[д]атимойро,глянеть,ненебо,хкж отяlнбом з длопиал<, лонцн ухов спустлвмцїзтіитлваLїї...”ft class=MsoNormal style=T: 2cm; 85і GN: lefm">

Footnote=le[4]ss=MsoNor86t class=Mclass=A8і!<віи літив,оSщоsКказ!нтяруAсье”еміsTпоПолунті нї воруктаят Полецїаlсвньвоїкy україAської літератур,ьотеу маойнароцйно-тпраестійlна літератуауух нск ІNягая літзнгоІ ро рикд в кшиу XVIIIо с.,хоск в кшиsКказ!нтя руAсье”, Ін помен вкXVIIо с.,к—к ІконхіиENЕркасcі д la ллітератур. У шньому тонк о чнароцйбліітаtео крипьз поПолдушноого, бо свизнаlanTпрвкосланки йІппае миОь,ну му:нстаm дуже исоькїя, Fмм.N>ьо laю,лссвизнвістеі гвисзтєркclя,щоитрхожвах поблажлпеж-з исоьаи(“Чиесдажеом живи мнє, еоменіaон кшу ігде а той часесзсoполе Aбогїtеодбипв?.. Аз првднаMILпитеу блоaеєзнTєреаLїї)е Ддаліпіп,поеом (зl оролдоксаільнlanцерублнои йІпудяум) єреоь” зі яу йои йщоиTайнаше требаслід обх позбаовиийдухолнои йомеум. АлеякяживlмцїпровдувоуПпхображлеое у по крипі сві,1 кол яооікувй ютж люи! Вмь!

ьо Люциlпеаnіаа8рхнгелаве>ьоМиау, якиоlик рзTом“еодлялбе пиухіи”у,авoп тімпудзрисвь, — уНасеео иттичнв ряіу,хкхепізоlйlпеи наm0-рмисюж sоиМ.Цюпеи наmкнуlесНеіб доlс еanматичнапІпоб доае Діє, Сумд“пзбратяултnпсватяултnпкумтві” з<форEaю, —stопн,Nріду,взаІсоз зоім—кніе В оьбмдукриєететягуTмрвистчнапс в е Пlбрясувн,хтаяк sсаSм, якхобрясуь д крвші,1 крипн,синносватівAстакхокумівAстакдуже дступтли н кyмкоуеІеn=left class=MsoNormal style=T: 2cm; 85і GN: lefm">

ьрр'яюететяелеоменим-тилюхпісмень ><каасcіN>ьоTсдвигс еероївя(nпмдбееобітимщо вжкааввлпеті наавінніNпісні “Ой маожсхтозаІшуимtyучиннвсяї)е е>ьоМиха“Ікопитйз велико,гаиймоимад Люциlпеа”асхтй “е>ьоМиа вхоптаяткyщоду,хкж отяплоочив”е ів ні" ж е>ьоМиха“кинеткclя,щооружяк—к унтжате учечуги фазІн еачуги фІн еечате убичате усаSмпалм,оSщб дбитAЛюциlпеаn!епкоалм”, “атоSоя рукбх”,атоSояноибх”,атоSоя плеахе Пlсєкопtyрубяултnпкалєчиумцї к чорнуlназемлю stирутив”е Звм німаетвагм,оSщо ибаїяумдннаронрм кказ!нтміN>ьоеероївяритоізблііта MILаілідвмляркclтсаSн в оlхиіаnойьи-дбиабе За літимyl д lж,оSщо ні"назвкен еа— діAен ввю ру чу збркюіонихчНесіеn=left class=MsoNormal style=T: 2cm; 85і GN: lefm">

Footnote=le[5]ss=MsoNor86t class=Mclass=A8М.миДдаувсаSмочевиідхудівалетl чу єднвістекротилежнжиan свnуелецїап“Енв'яолині" визнтаютжнідбиоквсіе аанапtеаетlці

<шку...”е П>иnутомуtслове првдна вдвнроікькнтеикуті розуміркclяшlаркоу, як sLлеавльарйкатеглеl чнй імlпеатив,оиоlylвключаєІ исТEбе оіяиттяаволентет”,Ппрта (“Ппртапровдува”)еN>

< аІнератузрмм.Еркаекаm"; довимайчяежіосому<ентлеl чн-апхlесНнроікьлючі “тяжьфийлібрлманосафи”лотвгаAст фазнзаyїво, аїдкдултубраеAст фгріхокlне ро агьlідсстутнксятвАдубожкехпровду,ю

Footnote=le[6]ss=MsoNor86t class=Mclass=A8МN>

Footnote=le[7]ss=MsoNor86t class=Mclass=A8МN>

<азгавльтаTнNденацваслужиотьефlaстичнмвзиTряіюяимфпіологічнки йL ванлізуяуаleft class=MsoNormal style=T: 2cm; 85і GN: lefm">

Footnote=le[8]ss=MsoNor86t class=Mclass=A8М.миВз ярих в кшиаушlaсахоиоlylнше посіджуюваато!.І всн жюаклдемік ДМ.С. Лихачмов слушно за літив,оSщоsрпізнжфорEбайчяерахунолюв “Сслоі” потребаютжушlціаільнlan впеизння” ів ні" ж жlбудппх ціо чисом ежлеувяідаLгвисзт!нтмікиїевськогікнязвякyСвяикослааі довстихруAсьфийlнязсят о anунгзаловн коплексlнивиеизння “Сслоаи”яткyоьбмдуаушlaсіу— ссправамайбуітньlaеn=left class=MsoNormal style=T: 2cm; 85і GN: lefm">

ьоTсйчяедтнксятмиLКотляревського,имииесь часепудяумаєшвяунз “Енеїдуч пояснюаєш метохихннлізу літератункого еикуусclєкlкікпоєднз!ні зк і имиилдTєркclяплодо твоlнмв AзаиститвуєркclяваTпоментауі Неза дов, о<ткого, яюлягаDмжкопапірайчя в ряікли твору комляревського, anцьєкlкопо свінтеІь Лессінги поми умтргкіаихо“ЛаокооіднTAабонП>ьомежіяживllхиух >

Footnote=le[9]ss=MsoNor86t class=Mclass=A8М.ми КотляревсьиENссідВмизмдннаронкюіотвочіосилтссвоїи< аІнератузрмм.Tсйчяедтнкамли Ппхlсвмжклежнеnутомуlбетl чкмхузз довші,1 ро рнув йкого,зотвгаив,оибявнвшитnрвткyоьбмду поПол- тєк, бемежвячвлрохідлпеіость,вачоомучиитччккоментар домlод еїди”неа Aрка матимде а родуйчяеконхуівя. Увтвгя,щоитодметlои йосвіу іайои йсокСуртеа Aживllхиясувя—хприкмет,неяпоммйчя х.Еркаесятстк звдамогартаньоlanTпх рзмд, літератуидннаронкюімоикюе В оьбмдуплані зкихагалижчпхlод еїди”ячя н”яткyєвпо ейAсьрих літератуакавпхжлмаAнз Дон-Кіхотаи”МігеІваСервдатесаnста“Гаргантюна і ПкетагрюеІв”.Франсуа Раблтяднleft class=MsoNormal style=T: 2cm; 85і GN: lefm">

ьотеу мао удкожя літератуаднTAзахбліітаятві

Footnote=le[10]ss=MsoNor86t class=Mclass=A8М.миlод еїа”юtнас в кшиорганічео tyв'язіітазмжипвиикхокуурчалрюі україAськгan народу йчшвоогоіПолеl чнгдоlпеірод, tнас в кшиотвгаийІсоз зяtтоїстезмд“сміхоилрою”у мао хваTпоментауу безгвисзт!нтк уннаронкїіотвочжиaуу, stбеan р в і х аІнератузрах NтворвюдlмцїпісІва Котляревськогіне мкожаслбійуівя. Фов кл,Nнті твок, брлма зl джчяеж,з яооовгяихагалижчпхчНесіу комляревського,аnутомуаволентеттіших зl ашауконгдоlпудяуміN>

ьоМихвичх КчубейМ. М же,завдякли Кчубею, еожеі, кмдуні тому КотляревсьиENс в кшичерез двкоз плоилрою ркшїпісІваTAзаВв псувявАйAськвоїoслужби ( з<форEутляонміс по жім—к3ичерв-я 1810 р.) карешaуе" буатtеlЕнвизниENнаудяумчеім( зlіддгукм)йПолтаивськогіддомувихблііувяиідафий дтвояніN>

ежних издаько, С=октпеітебург,хвзмедицино жйІсипкеan ии.м 1809 роа”е На лерєїіежгде айччатясные тпи частa илтnрвиоеюиннвечетвисзую, издаттж"всевместе. Блз гtслоенноез плр диеяЭнелдыуоітйі олкувlбуді"наеanооую N>уоовNмоих;бркежлди онапtеllесНт уоовокьствие читтеІвм,ототняавспешду йяедложвиІбркпязую часть”е Уз. PAцікнижкши lсений“Сслоарь;емлопоПсийсьих tсло,х stо чяжащихclяваЭнелде ий висхNсбагчещеямвооих иных в.МжалпоПсииту потрертеІьныи,аTAисспраллеуыо, умнвилеуыобркдополнлеуыобс Сумми нІвачетвисзеі частдие ПісІваTA д lгоиза гзавоаунде"набраерй, безlн янихізмікхойоTпрвкко еикуй“Сслоаряі,к кі опубліітм а вtyпчяедlнхчдсвх вииданнх. СсідВмизмдн м взмще ооапхиlкрєїбнаTAза гзавосом“Дополнлеие к;емлопоПсийсьтомуtслоарю”у укллдене вжт оммлме Іваом ми Котляревсьиме Тут oпот оо153 с Сумзаsионку,щоу КотляревсьиENуважн, пуроч авю с Суникоачяшна ПиидвцівМ. шіимосіумзачетвисзоїoчастa м,чму:нраз зви ум lстьхуstTяуйпитроих TукраїAсьрихосіумзаачяшоїo—ктретьоїoчастa .Tсувн,хне включеафий укалдTчеімчи м жт укалдTчзмшиу с Суникоаyпчяедlнхчвиидаьі Неяlбуозумлоі в кшу чтому КотляревсьиENlнивисправв очевиідрихпомилсcів с СуникуоеЦеаму:нзtрбиркк кпізніштегондгукядесь через піволеао яа дедп рксят овн вииданнямиlод еїдиеN>

уоняа1821 р.мму:н поми М.—І. Гнєдичуисав: Я slак кончил ее”,атоSчяекреустлвя. Что" ж касаетclя,що6-й”,атоlбуді"чеім полюбоиаркcl”е Невоовзі блтазаячя ендмйооустаня,хшоустoчастa а. РрсАйAсь Ін літераор М.—О.мМеІьгуновNпісІваввдаіиданняууссло-ні1827 ріе Котляревськогі поми М.—Пзалогимівя";Sщо пнм= чпведмедпаволеоимад . PAяяднleft class=MsoNormal style=T: 2cm; 85і GN: lefm">

Footnote=le[11]ss=MsoNor86t class=Mclass=A8і!<“Бур'ян”емізммвісте“напtпусырях репейникоиоNхло е ольшйемтпраыn—аІегронаваTA правие “БухаPець”емізммвісте“сытникоа еничуыо”еміs блка”е П>оте більвістеслівх укпреlесНнна Котляревсьнмвзаачяшогонlслоникаа безгзміза Алецеяіез пиана уєерокліL пиисанаьня,nяк укалдTчзкхоккоментолеао"ласнои й твор.N>

ьо ньбагчн азгадуєететяжронрм с Сусомехов “ІПолецїа україAської ексиькеan р ”—ПзаЙ.м Горnцьєбагч (963)Tимхов пудяукв!унтсовн І:і дотвагиобрявся,иминя в пафгкіе аасаSн теу маойолніосюеlод еїа”юlвйшклі"в свіNпісІвасмисзі миLКотляревськог.жНі яних і х фгкі!в бікеan рчнкогохкагкітеутеашіимоьбагу ннм=є дІвави првдненнятаикlanскепучцизму. Зmбікеan рчнфий наиесіуN>ьоLКотляревськог мли дпізсаєшвя,оSщо у:над . PAя ссвох днсіуN>ацювар окдуlод еїою”жі нза дов, о< смисзі продми раукпиоохкаків'тнинтіічО.мАе Волохіе шусclєкlкі Пиидвжйои йуі1842 році... Ннм=є, отжеі,рацдачсумнівхуівяі"ваволессьій яедакцдач еикуу (інlслоникаа воОМ.С.)нвиидання1842 р.”.

Footnote=le[12]ss=MsoNor86t class=Mclass=A8N>

ьоегроадAсьі сспраи”ве>ьоМиа Дра гмтаноа фазнзі твок,ГриглецваСкловаимио, ІванаНечуя-Левицськог, АнастолваСвиідрцськог.ж нleft class=MsoNormal style=T: 2cm; 85і GN: lefm">

оте к в кіост виидаьуlод еїди зрщусала,хвзприміткакатакпчяедмоиаижчпхериTиокрєїбхаситтияхк на маноеan ряхі літератуаЕнв'цсіітя,чховьоалійкк в коиaуу,oсилссорлдлим діAнт гроаджуєететяTмом іалттІваккоментаряднleft class=MsoNormal style=T: 2cm; 85і GN: lefm">

отягро,усьогонжипвяу літератуаЕнв'ецьавиеихвіотвочіось—І. LКотляревськог яжoйов, обум.Оустанім іAс СусомІ. Айзмешткка N>ьо “Енеїдуч пякlнмвпідсумосомйов, опобкнуlнацті нивні!<усалакпчяедмоиаіта,приміткиьдаовииданняттворвю ІванаLКотляревськог еосАйAськюа машоюа квеликій,сердач“Бибслотекиуйоэтаи”1969 ріеlод еїа”ю ні"кі опууювался вх укпрекалдіаsНритПотаповкїе Яякховсеу маоlвйшкотз-апхиппеаnІ.ж Айзмешткка- літератуаЕнв'цж”, чяедмоиаій,приміткиьпоЕнвизні ПисокСю фахблкюа куурчалрюіі нешаблонніосюеашауконгдомчиллеуре Незвтріт=юеттссви йЕнвизнняPкyвислоилеиі щеху 20-хп рках і1 ро рнуaу юмйов, oподільрахN>ацнху чисом ежлеувяідаL удкожівн особслиостямм.Tсувн,ххкагкітеом віиображлеувявтві

ьомиLКотляревськог.жПеп Інтом віикпивлєІсоз зоврааситтиямАе ШамраясаПроблтма Aрпх рзмуяваo“ЕнеїдіnІ.жП. LКотляревськоги,у еикуйпокEисаз!лвоиtвдгоноилеииENнадіAнтлежномдунтауконмдурівні сбагччас , прднеі1 ізнроч ааннятамоаріантуввстих йяижипвєвих виидаьупокEиста,с по ів 1796 й 1799п рксяв(tвдгоноилеиі е>ьоМихм іAе>ьоМихвичнміНовицсьтим(1892ю— 1964)е П>иміткиьАе Шамраясдомlод еїдитуже ссвої обсягро, літз дйчяевнщу'яол,приміткиьдаовстихoппчяедlнхчяжoйх нсстутнахвиидаьі миL в кжoйов, примітккоусаз!лвоивіияедагковм му,ікдоповнзндомувиудяуі увАйшлоо воняншаккоментаяднleft class=MsoNormal style=T: 2cm; 85і GN: lefm">

и крипки.— Гзалнаьк-руAсьі Aнаароні при крипки: У 3 тМ.— Львсяу 1901ю— 1910еN>

ьоТркюе СиняАнхіза,оцтар оз за Дхрдванав.МжаійкАзр в обоглрііВенери.м ПісІвазруйнз'ясув грекамркТркї ппслиTивиккнугукяаолюобогсяу домІтх рї цїпісІваstTяуухtеlгодь,щоа,каллийзоз зяlод еїди римвськог lбета Пі опя Вергілія—Маронае олпокалв, кчаток Римвсьі

ьтркшїДхрдваеллие Уз. PAціXIX с.я Aн anцьєкlкархеолог Генріх Шліман шляхомІ рокопок всстаноии езсце,удео стял1; Тркям.Оупіовн Інв “ІліаїдіnГомиса, кхідигрекіияідпТраю” з обуттт уузруйнз'ясув анимиTз за риплідисняууXIIо с.ядпхт. тяднleft class=MsoNormal style=T: 2cm; 85і GN: lefm">

ьомиВенерму— її любоин азахоплленнятрояPAемяАнхізом, доияькгanбоглряез'явнлаcючана угормуїддпмувиудяуі пнсстшелинінаароилааввдх ьогон-a амперlе Ппхичасевійlи звонгрnкамркдопомхгаалктрояPAямяднleft class=MsoNormal style=T: 2cm; 85і GN: lefm">

и її сспиянні ПикпрвуTяронкго.Е грnцьєрихцарів Менелаякдружa у, —stпяекрасзу Єллея";Sщо

и крипки.ж— Т. 3.ж— С. 225)еN>

отяноюощітккюеднleft class=MsoNormal style=T: 2cm; 85і GN: lefm">

осякнуaу живицею,ивониспорівням дlзійкі N>ьтий гнипвяеднleft class=MsoNormal style=T: 2cm; 85і GN: lefm">

оте іеибм е зюlобоючхTлбзкхоие ведеїмоии N>ьопрднрункияPяоо цщ рбиіаіЮнонапппхичасевідаіиданняЕолаа(І, 4)е Ритуяол,ппхичасевідаіидання Nріднгдобатькаа— ма обпв'язков яPа давхуі хабарап— су чяечликажипвєв!

аоалкСумцILеккн схуу'яиявіимир=!ня цьогонзвичаю:сав: До чяжа бжаnокууав—stпома,ілокМ.. нлрііезсцямм.Tагкіикуєететяустримм.жінкммлиз,приурочу'ясувм—stдсвньвгонзвичаюнад свяиои йпома,ілка”ю(СумцILеН. БыіСумр устриенав.lЭнелде”аЙ.м П. LКотляревкСи : Сб. Харьк.”иПолеlко-фвааааг. о-ва., —Харькояу 1905.ж— Т. 16. —stС. 155)еN>

ьомимлеазьмі, яисоі,бвиачу,ажипвєв!;обстраинл. Дуже отвгаоибудеаааоириьдля,Діиоlи прибуттт трояPAцв,в(1диоквеликі (1дії пв'язує,царицнятамїa ихазсьійз поялкюа перlе Пчяедепотенціаільимяженриом (1аамйчяедевикалднєркclянайважлпеішетза Aннаронки йппудяуну—, яисоіїмолодкоївдтіи, як люиникхохазяйхи.жДдірпв усіі пемі sтаку пивль куаагуаддомоааільих шис,,особисткоївдачіNзпусріаемо т в кшиодинзрка —stпяи Емалювтані майбутнькоїдружa и перlяЛраису,тнааронки йідеалу,дівчa мана вииданііеАатейчя,гвиснімг уаагуана оЕнвизння “станоитT”, я т сткоітькпсІваst“веселої”, “гареої”, замтяагукякчяежік ,щусоїїAсв Діиоlи.жСсправавnутому маовоьн азнеNЕовсім прикалднєркclяддо україAськгanнааронки йідеалу,жінки, взяиетза і Си йL смислоиСи йTяууе В СслоникудмукраїAськоїмоаи”взафіксоиаьн два Енвизння , Сумд sсановитиE cl)clєкlкмаєІ lсоєкlксанднчин; 2) показере,ївеличчнй зовиудяууе Т в кши sтніднвяронкомуЕ скEисоЕнвизнь-похвал Діиоlатянихажнєркclяддоцариціе Воно лід, ба AннуезсцрпуйTяуу: “мудра”ю(агрзумнз”кмаєІ більопагкіичере,їжвиейвсьиEнвідтінрк)"; “lмоутня”, “мваатсиваи”і с.яун. Чкомуж , Суо “станоитT”жоlхнваато вNчужоїу дІваstньвгонлексучнкїу молизнні?жСсправавnутому маопчяеденкаmк— тпраестія.іВзяиетза і Си й(цтаиськог, великнпаїAськгa) шарунлексуки, помяттт вимаlластaонмдуйьому оолизнні Aсворюєуйчвний кжміччнй ефектіеВоно захбліаато вNсаSммуз. PAці оустаньои йTяука хкагкітеиистяи іnнлнав'язлпен,нледае пооіstщовиудяуаєІзвідтm"; MILекраєчокхцтаиськїкмбнсії з-апхиплахіи молодиці.жНаNідеалїмукраїAськоїжінкииL пауаєІтпраестійlо-гуTмриистччнй від сві,авесьивін аемовo пщйlятий любоинщ-іронічнио,усміиом аволеа.жНасстуте , Суо “біиняжка”юніби маскує";o L (1а првдіупідсилюєугуTмриистччнй lмоия,—останоитT ліиняжка!днleft class=MsoNormal style=T: 2cm; 85і GN: lefm">

фs=MsoNoранящодаєІтд т катTеанн: “Сеяронктза Aннй більихо,аnуанашкгanнаароаітакшинай білье свяио”ю(Ф раняще П>и крипки.ж— Т. 3.ж— С. 398)еN>

оворау, чепурну і гарну, —stнзродаиENідеалїдівчa м,оприкмети назвдаутвипжTяукуяїахlажлпебаaу.жПоре Емалювтаня молодиці,Діиоlи (І, 21), дівкиNна вииданіяЛраисую(IV, 21, —st22)еN>

 s=MsoNo— Музlко,іграй,анаінронком!т— погукнува парубрксcввддавlиои йшагаnіупочав танцюватисcожмха а мтла";o він закида нкии, і, вtеlсипки, і,ччяез нкиму усвктлід,.жЗатанцювався парубрксcа сбіл посроху сиплеркclяз заполи. Щонмайае він аои ю,что сбіл д і,птросн опомха ііеАа люи— стятькокруги та Інприказуют ойроіксаSе,ппхинкиму мовoзlааршнле A пиграюіт:N>

 s=MsoNo— Ойь,парубче,ісбіл сиплеркclяPлй, парубче,ісбіл сиплеркcl!днleft class=MsoNormal style=T: 2cm; 85і GN: lefm">

 s=MsoNo— Тейчя,анаіннлеад солі, аклсіграюіть ам Aбасолі! Тейчя,анаіннлеад солі, аклсN>

 s=MsoNo— А броайійСи йлихідасдлра Енвла! ЩонжйL тейчя,татв скажуть!N>

оипічаотвгаоихтlмзїмолодшнхя д і сзаяшна ужч не маєІйчвнои йуявлленн.мСnо кнвіччнй нлодміачнй атрибут жиплаTиstхранитезьмицнявоиню йитеплд, звприпічкомиджoчеріаню” ужч майжеN"ідійшла "— млруле.жЗараз т в кшиінколийвNселянвсьихмха ах, lаткухїу,тп рдовжуют остраису пччі ана их, інж рnеіше, ррозмрувуі ана кюачеріаню lадІними,,окопішея якдаерну радиції, інж звпргкіичекї йосребие На ччяеїу,т яа на гівлєетет, аклсітоплять—stпіч,,оплять, сушаітьзерео,увnутому чслі просо,опчяедеяив; яквезтинйСи йL шчяетувати,lатпшон,.N>

ьсаозаймаєІдосисте літне езсцемюмхарчтіьому раціоні україAськгanнаароуе В поветкденамму п бутітпшонянтакашж абanкуліш —”" звича<елістпрааіеАавnlкозцсьихмппходах, чумацьєнхя д бурлацьєнхямандракапшонянта кашідз салому,уяпісттза ибкюч ааолієют— перьрйенаїдокМN>

ьс.акафтан} — ячяхній члзав чиENрдягтзадовг мм.Tолами;,сукманднжупанднчумаркдеднleft class=MsoNormal style=T: 2cm; 85і GN: lefm">

Тут,же “парубкммв м'яча гулялм,чде яцї жйу жгута;, длвкиNппслньки упіовли; мтлі жйдіти, —уnlкса;,хтlмхотіве— навбиткиябииclитми(Істлеія україAськї лізератури: У 8 т.і— К.ч 1967.ж— Т. 2.ж— С. 57).N>

59. Аж. Еанудилояїй, lебрзів— lебргкo— тні у stзнаизннр:я бдолаиа, счядешна.днleft class=al style=T: 2cm; 85і GN: lefm">

60. ШльонAсь — првьссьаеаазвд С везії, обла сі,чlєа stнa іовходистедооскалдукПовьссьої НарронкїІРеспублікижі часткноьодan Чехос Суацськї Соціа носичlоїІРеспубліки.оУукраїакпідтримуовал дмині а ргкрия!<зв'язки,з Сівезією";o ччяезосівезсьі,ршаяи, —заіншимипземлямипЗахідаоїІЄвропи. КрімNпрядива, сала, смальцю, роску та інших соварір,cпомітl ю ,таттею ек портут Aліди волив україAськї се кроїв п одиеN>

 N>

  sts=MsoNo поти таіарAсього іга нпчяедронічКуликlвAськї битвш 1380 р.oНаглддємan оєдинпк пчяед битврю,ченцяаПчяесвєтждзатаіарmномдЧелуб ємт(Во“од еїіи:і“Чернецт AМаман lє,пaбив”; IV, 40) та інеднleft class=MsoNormal style=T: 2cm; 85і GN: lefm">

  s=MsoNoу ервіснкоі Енвизннр: лайливе с Суо,ь оЕнвиало “ррзбишака”, “волоцюга”. Нат україAсьнхяземлях,ьlєі вхрииликдо скалду AПольщі,иу ХVІІІаст.ьтд звлли учаснlківNнародао-визвольної боротрби поти шляхсуу,р тооі числі учаснlківNнай більри йгайдммацськгanпов сасув Коліївщиlииу A1768 р.oпід йрнводомnМаксимаoЗалізнlєа та Івдаа Ґкнти.жНазвд та іолишиался зл Aними,чстала,загальновжиовжою. Одаочасно йшлстпчяеосмислеаняоцьои йпоняпвя,ь вжиовжняойСи йв озитнвному Енвизннр. Вирішальну р лтеу цьооіквідігралио ворий Таяасл Шевченяа:і“За свяиую—йравду-еолю Ррзбцйник неnстанеии(“Холодннй Яр”).N>

 днleft class=MsoNormal stalign=centertyle=T: 2cm; 85і !

С СуеснаNгпаотні йобудкраlайна довільжій йчяе,тановці,складових частa йс Суа і члеlівйяеизннн: підмето— нд езсцеn присудяж";дпдртСк — нд езсцеnпідмета і т. д. Зі д lют“нтаабарщиlою” — добре знааняоі чітвя ріднкї мовд,йїе гнучклст , неоичерпаих с Суотворчнхяможливостайе Сівіллж";lєіІнналежаикйційс Суа,к— звича<еа сівьськo бабау і Ккотляревсьнй"; ікладяючиN“нтаабарщиlу”,йвиходивnзоїе рівня. Т в кширюин, о схсуій,арядоь взятий явастз другкго лексиькну — мандровааих дlєів: “І як Енейкзамінервить”е Мінервo —д богинlямудркст в стародминіхяримляне Пчяедунами с СуеснаNеквілібристика,к ррзрахкраlайна те,oщaб риасллмшити,кзбитшиз толку співррзмовниьа у Aвіи крипальжий мкомен ррзрахунку. Щaб ррзщедяиаи Енея,иСівіллж обіцяє ще,стасу, Aйооі в риасді — навчити,кlєим,шляхлм плисти,чщaб щаслсво дaсягти мети,к ррзповісти";lєі каверзи астуєNйомуяЮноlа і,як їх уникаути.жЕнейкзамістькstзапрошенкгanп'ясгаа дає сарій “шагіи з драlадцять” (ьі сь копійкк,чшаг —д півкопійки). Хитра бабау тні же забувши обіцянкш, “ізслсзла,;мовилихнйкзлсзавиет Інтригуюча і,малlзррзумілі даабарщиlа вигідаа ще,й тоому що може тлумачитистьі, сяк, і так, тим самим полегшуючиNобмане Вигідасткупити чи продмти,чнадміру ррзхваливши трвая, Еаінтригувасу,пподмицяочи покупцяк— звича<еа річ. Ось,з рзок прдібчaїйс СуеснкїІгри з україAськи йфов кллеу: “Добривечір,чкумо! Чи неn телячила моїх бвчок?”ж —“Телячила, телячила! Під моїмnночом ,тогувяди,;мої бяехикstзасрбачили, тжк вони задралиелози тo й побігликв хвостииет“Добрий вечір,чкумо! Чи неnбачила моїх телят?”ж —“Бачила, бачила! Під моїмn,тогомnночувяди,;мої stсобакичзабяехали, тжк вони задралиехвости тo й побігликв лози” (Н о м и с.ж— С. 253).N>

  s=MsoNo—,пріснкводаа Aриба.N>

Порівняй д lжйз образомnуукраїAськї мо Сдиці Дідони (І, 21).N>

  s=MsoNoллюей насмішиш”";“Коли чого в рукахйне еаєш, т неnхвядися,кщщотвоє”";“Пчяша р волок подивися,ктСдіnі рибоюnхвядися”. Оюнак зйприсліи'ями тo приказкамичв “од еїіи опрашo стоїт так,а я зйпіснямучв “Наталці Пблташці”";— варяді оипадківNне еожна певнк сказдти,иде пісня ндррдна, л де —давсора 'єси.N>

...Будьяндшим меценатомч— Меценат (кінець І ст.ьдк н. е.) —nитвгаmй римссьий аристкукрт, покровител струрав митцям,ксам займлвся літаратурою. Уттвоив гуртку;при своєму дтвоі";дп яккгanвходили Вергілійоіn Горацій. Звідсичмеценат —nитвгаmй, вплсвовийкпlкровител .N>

76. Лавинії к Песрукмандрикй— “...ккржі з сиру зnstмукою та яйцями... назпвают св “мандрики”я(Мар еоич. — С. 15).N>

Тні хата — жилейприміщеннн";яье с ужить світлицеюу іакімнатою, іякухнею.N>

115. ДлякЯнуса, сердитм логл — уястародминіхяримлян AЯнус — логйчасу, всяькгa початку іикіїця";покровител дверей і воріт,крізних A“входів” і “виходів”етЗображувавсв уйвигляді фігури з двома облсччями,o Aзверненими вйпротилежчі боки:дстарим — lазад, в минуле;ямолодим — впчяед, ук Aмайбутнєе В мирний часчдвері храоі Януса в Римі біди закриті";а під часчві<еи Aвіикривалисяондвосіж.N>

 N>

(Вергілій. — Кн. 8. — Ряд. 43 — 45).N>

(Афанмсьев-ЧужбинсьийкА. С. Со