Святиня

 

Мовчки струни на бандурі

Я перебираю.

Заспівав би я до тебе —

Голос замирає.

 

Не почуєш мого слова

Серцем молоденьким,—

Квітчаною головою

Схилися до неньки.

 

«Пести мене, моя нене,

Як малу дитину,

Я твойого, нене, лона

Довіку не кину».

 

— «Ой покинеш, моя доню,

Далебі, покинеш,

У чужий край, в чужі люде

Пташкою полинеш.

 

Прийде, прийде, моя доню,

Такая година,

Що ріднійша пеньки буде

Любая дружина».

 

І я чую тихі речі

Голоснійше граю.

Я душею молодую

Красу обіймаю.

 

Ой бандуро, рідна сестро,

Золотії струни!

Вложи в неї моє серце,

Високії думи.

 

Нехай їй вві сні присниться, 

Що я чую й знаю,

Про що серцем одиноким

Господа благаю.

 

Нехай їй вві сні присниться

Мати Україна,

Наше горе, наша радість,

Надія єдина.

 

Святе слово — рідна мати;

Єсть іще святиня

Вища, богові милійша —

Рідная Вкраїна.

 

Зрозумій, моє кохання,

Чистою душею,.

Що люблю я, чим живу я,—

Будеш ти моєю.